Його можна готувати цілий рік, адже коли чистите яблука, залишається доволі багато шкірочок, які зазвичай викидають. Додайте серединки з насінням, і кращої сировини для оцту годі й шукати.
Для приготування домашнього оцту потрібна скляна або емальована ємкість, трохи цукру та охолоджена кип’ячена вода. У деяких рецептах використовують чорний житній хліб, що додають для прискорення бродіння. За невеликої кількості яблучних шкірочок чи незрілих та пошкоджених яблук (не гнилих!) можна взяти 3-літрову банку. Сировину заливають водою, всипають 1—2 столові ложки цукру, зав’язують шийку марлею чи полотняною серветкою. Банку ставлять у тепло, можна тримати й на сонці. Взимку поставте її поряд із плитою (тепле повітря підтримуватиме бродіння). Коли маса перебродить і яблучна сировина опуститься на дно, оцет готовий. Відцідіть, розлийте в пляшки, закрийте й поставте в прохолодне місце. Можна зберігати в квартирі.
Оцет готують і з будь-яких інших фруктів, у тому числі некондиційних: підійдуть виноград, абрикоси, малина. Використовують так само, як яблучний, а деякі рецепти передбачають саме конкретний фруктовий оцет, як-от малиновий.
Крім кулінарії, яблучний оцет застосовують у народній медицині. Наприклад, змащують скроні, коли болить голова, шкіру при лікуванні грибка, корости, екземи, колінних суглобів у разі запалення, застосовують і проти кровотечі з носа. Він входить до складу сумішей для лікування парші, незамінний у фітотерапії. Для профілактики грипу та інших вірусних захворювань у склянці охолодженої кип’яченої води розчиняють чайну ложку меду і столову — оцту.
Зоя БЕРЕСТ, кандидат біологічних наук.
