Батат називають «солодкою картоплею», але насправді з погляду біології ці рослини абсолютно різні і навіть не є родичами. У червні саме закладається майбутній урожай батату. Що ми про нього знаємо і чим цікавий? Адже за популярністю батат значно поступається картоплі.
Картопля належить до родини пасльонових, а батат — до берізкових. Та й зовні культури мало чим подібні одна до одної. Адже батат має вигляд довгої ліани, батоги якої повзуть по землі до 2–3 м. У картоплі ми їмо бульбу, а в батату — коренеплід.
Ця культура просто обожнює спеку: екстремальні плюс 35 для неї саме те! Якщо ночі ще прохолодні, ріст може сильно пригальмуватися. Тоді як для вирощування картоплі оптимально 18–22 градусів. Батат можна висаджувати, лише коли загроза заморозків повністю минула, а температура ґрунту на глибині 10 см становить не менше 15–18 градусів. Для посадки беруть зелені паростки (живці) довжиною 20–25 см. Навіть якщо у них ще немає корінців, не хвилюйтеся — батат вкорінюється блискавично.
Різниться і спосіб посадки. Якщо картоплю висаджують безпосередньо в землю, то батат вирощують через зелені живці, які пророщують із бульб навесні. Якщо висадити бульбами в землю — вони просто згниють. Тож молоді пагони спочатку вкорінюють у воді або висаджують одразу в ґрунт — вони вкоріняться самі. Тож треба визнати, що розмножити картоплю значно простіше.
Саджають живці батату похило, під кутом приблизно 45 градусів, заглиблюючи в землю 3–4 міжвузля. Саме з них потім сформуються бульби. На поверхні залишають тільки верхівку з 2–3 листками. Відстань між рослинами в рядку роблять 35–40 см, між рядками — 70–80 см.
Ґрунт для батату має бути дуже пухким. Ідеально підходять піщані, супіщані або легкі суглинки. У важкій глинистій землі бульби будуть кривими, дрібними й покрученими.
Перші 2–3 тижні після посадки, у червні, батату потрібно багато вологи. Поки живці приживаються та нарощують кореневу систему, ґрунт має бути постійно вологим. Як тільки помітите, що верхівка пішла в ріст — полив можна скоротити.
Батат найкраще росте у піднятих грядках-гребенях (висотою близько 20–30 см). Це допомагає ґрунту швидше прогріватися і полегшує збір урожаю восени. Оскільки червневе сонце вже активне, але ночі ще можуть бути прохолодними, батат буде дуже вдячний за мульчування чорною плівкою або агроволокном.
Ближче до кінця червня батат почне активно випускати довгі батоги-ліани, які стеляться по землі. Там, де торкатиметься вологої землі, стебла почнуть утворювати додаткові корінці. Цього допускати не можна. Якщо ліана сильно вкоріниться в міжвузлях, рослина витрачатиме сили на корінці замість того, щоб наливати бульби. Тому наприкінці червня ліани рекомендується періодично піднімати або злегка ворушити, щоб обривати ці тонкі додаткові корінці. Або знову ж таки можна використовувати чорне агроволокно, на якому вони просто не зможуть прижитися. У червні головне — не перезволожувати, забезпечити провітрювання та не загущувати посадки.
Для формування врожаю батат потребує значно більше часу, аніж картопля. Йому потрібно мінімум 90–120 днів тепла. А ось величезна перевага батату в тому, що його взагалі не їсть колорадський жук.
На смак батат солодкуватий, нагадує гарбуз та моркву. А ще цей продукт радять вживати дієтологи, оскільки має середній глікемічний індекс. Тоді як у картоплі він високий і спричиняє швидкий стрибок цукру. Цікаво також, що молоді пагони та листя батату повністю їстівні. У багатьох азійських країнах їх використовують у свіжих салатах або тушкують, як шпинат.
Зберігається батат лише в теплі за температури 12–16 градусів, а картопля потребує прохолоди й у теплі проростає. У холодильнику чи льоху швидко згниє.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
