У червні помідори активно нарощують зелену масу, цвітуть і формують перші зав’язі. Тому саме зараз закладається основа майбутнього врожаю. А от помилки, допущені в червні, потім уже не виправити. Як їх уникнути і на що звернути увагу?
Пасинкування
На початку літа помідори починають стрімко пускати пасинки. Якщо їх залишити, кущ перетвориться на густий зелений чагарник, а плоди будуть дрібними й несмачними, бо їм не вистачить сонця.
Відрізнити пасинок від плодової кисті дуже просто: він росте з пазухи листка. Видаляти пасинки треба, коли вони досягли 3–5 см. А щоб на цьому місці не виріс новий, важливо обов’язково залишати маленький «пеньок» близько 1 см.
Також важливо видаляти нижнє листя до першої китиці. Листя, що торкається землі — це головні ворота для грибкових інфекцій. Щойно на першій плодовій китиці зав’язалися помідорчики розміром із волоський горіх, поступово видаляю все нижнє листя під нею. Рекомендую зрізати по 2–3 листки на тиждень, щоб рослина не зазнала стресу. Грядка знизу має добре провітрюватися.
Полив
Про полив хочу сказати окремо. Помідори легко витримують тимчасову посуху, але під час цвітіння нестача вологи змусить їх скинути зав’язь. Тож поливаю 1–2 рази на тиждень, але дуже рясно, під корінь, щоб земля просочилася на глибину 25–30 см. Поверхневий полив створює на ґрунті кірку й провокує розвиток грибків. Важливо, щоб листя залишалося сухим, бо волога може спричинити появу грибка. Помідори хоча й не найбільші ніженки, але дуже люблять мульчування. Тому в червні вкриваю грядки товстим шаром скошеної трави. Чого-чого, а такого матеріалу в цей час вистачає. Мульча захистить коріння від перегріву, збереже вологу і, головне, завадить спорам найлютішого ворога помідорів — фітофтори — піднятися з ґрунту на листя під час дощу. Важливо лише, щоб на траві, яку використовують для мульчування, не було насіння.
Підживлення
Помідори люблять підживлення. Однак азотні добрива в червні вже не додаю, інакше кущі зажирують і формуватимуть багато листя замість плодів. Чим годую? Попільним настоєм: 1 склянка деревного попелу на 10 л води. Це і калій, і кальцій, який захистить посадки від ще однієї напасті — вершинної гнилі. Під час формування плодів раджу також підживлювати кущі кальцієвою селітрою (15–20 г на 10 л води). Також корисним буде суперфосфат. Під час масового цвітіння другої та третьої китиць обприскую помідори по листю борною кислотою для зав’язі. 2 г борної кислоти розчиняю в гарячій воді, а потім розвожу в 10 л води.
Під кінець червня, особливо якщо підуть дощі й нічна температура почне коливатися, виникає ризик фітофторозу. Щоб не чекати, поки з’являться чорні плями, застосовую відомий народний метод: 1 л сироватки та 20 крапель йоду на 10 л води. Це дійсно працює. Молочна кислота створює на листі тонку плівку, через яку спори грибка не можуть потрапити всередину рослини.
Високорослі сорти можуть рости до зими, але вони не встигнуть вигодувати всі плоди. Тому наприкінці липня або на початку серпня треба обов’язково прищипувати верхівки всіх високих кущів і видаляти нові суцвіття. Залиште над верхньою китицею з уже зав’язаними плодами 2 листки. Тоді рослина віддасть усі сили на налив помідорів, які вже є.
Ось такі прості мої поради.
Олена ФЕДОТОВА. Дніпропетровська обл.
