В Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» від 25.03.2026 №4824-IX. Законом оновлено підхід до вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх дітей, інформує Мін’юст.
Відтепер правочин, за яким малолітня або неповнолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, зокрема й нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування.
Водночас залишається необхідною згода батьків (інших законних представників).
Закон спростив механізм набуття дітьми права власності на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, інше цінне майно, в тому числі транспортні засоби.
* Особливості укладення правочинів залежно від віку дитини
Від того, якого віку дитина, залежить її цивільна дієздатність і можливість бути безпосереднім учасником правовідносин.
Укладення договорів на користь малолітньої дитини (до 14 років)
Малолітня дитина має часткову цивільну дієздатність. Згідно з Цивільним кодексом України їй надано право самостійно вчиняти тільки дрібні побутові правочини.
Договори щодо транспортних засобів або нерухомого майна від імені такої дитини укладають батьки (інші законні представники).
На вчинення одним із батьків таких правочинів повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
Укладення договорів на користь неповнолітньої дитини (14–18 років)
Неповнолітня дитина має неповну цивільну дієздатність. Однак у неї досить широке коло прав.
Вона має право брати участь у підписанні договорів, але за згодою обох батьків (інших законних представників).
Згода на укладення договору, що потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Правочин може бути вчинений без згоди одного із батьків (інших законних представників) у випадках, якщо вони:
— захоплені в полон або заручники;
— інтерновані в нейтральні держави;
— зникли безвісти за особливих обставин, визнані безвісно відсутніми;
— проживають окремо від дитини протягом не менше шести місяців поспіль і не беруть участі у вихованні та утриманні дитини;
— місце їх проживання невідоме.
Важливо! Дозвіл органу опіки та піклування не потрібен тільки у випадку, коли дитина набуває право власності на майно.
Коли ж ідеться про відчуження (зокрема шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є дитина, наявність дозволу органів опіки для оформлення обов’язкова.
