Від правильного вирощування розсади синеньких залежить їх урожай. Тим більше, що умови вирощування не надто відрізняються від вирощування розсади перцю. Насіння баклажанів прийнято висівати одним із перших. Однак нерідко на момент висадки у відкритий ґрунт розсада стає вже перерослою. Тож усьому свій час.
Розсада баклажанів пікірування не любить. Коренева система цієї культури при пересадці важко відновлюється, стає дерев’янистою. Тому бажано насіння висівати одразу окремо, щоб потім його не пікірувати. Для цього найкраще підійдуть торф’яні горщечки розміром від 6×6 до 10×10 см. У кожен кладуть по 2—3 насіннини, щоб потім вибракувати слабші сіянці. Залишають один — найсильніший. Якщо залишите 2 рослини — отримаєте ослаблені витягнуті кущики.
Посіви до появи сходів вкривають склом або плівкою. Але знімають їх поступово, щоб не травмувати рослини. Якщо розсаду вирощують із подальшим пікіруванням, у ящику роблять борозенки, залишаючи між рядами відстань 5—6 см, та заробляють насіння на глибину 1,5—2 см. Після появи сходів сіянці проріджують, залишаючи між рослинами відстань 6—7 см. Товща шару ґрунтосуміші в горщиках має бути не менше 10 см. Забезпечити баклажанам достатню площу живлення дуже важливо — від цього також залежатиме майбутній урожай.
Пікірують сіянці у фазі 1–2-го справжнього листочка. Перед цим ґрунт зволожують на всю глибину. Для пікірування обирають тільки добре розвинені, непошкоджені сіянці. Розсада не буде витягуватись, якщо горщечки розставити так, щоб листя сусідніх кущиків не заважало одне одному, бо воно у них чимале.
Ґрунтосуміш для баклажанів можна приготувати з дернової землі, перегною і піску (5:3—4:1). Інший варіант: дернова земля, торф та пісок (4:5:1). На відро суміші можна додати 2 склянки попелу та 60 г суперфосфату. Якщо для вирощування розсади берете ґрунт із власного городу, його краще пропарити — аби знищити збудників хвороб.
Насіння баклажанів на розсаду висівають за 55—65 днів до висаджування на постійне місце. Перед висівом його бажано підготувати. Незайвою буде дезінфекція, яка полягає у витримуванні насіння у рожевому розчині марганцівки протягом 15—20 хв. Потім його промивають у проточній воді протягом 30 хв. Або ж знезаражують, витримавши протягом 3—4 год. у воді, підігрітій до 50 градусів. Це зручно робити у термосі.
Міцною буде розсада із загартованого насіння. Для цього його протягом кількох днів удень прогрівають при температурі 25—30 градусів, а на ніч кладуть у холодильник. Потім насіння пророщують, розклавши між шарами вологої марлі на 1—2 доби. Коли проклюнеться 5—10 відсотків, його присушують до сипкого стану та висівають. Ефективним є замочування насіння на 12 год. у настої попелу (чайна ложка на 1 л води) чи іншого поживного розчину. Це збагатить його мікроелементами.
Важливими є температурний режим. До появи сходів посіви утримують при температурі 24—25 градусів. Потім на 5—6 діб її знижують до 15—16 градусів. Це сприятиме утворенню міцної кореневої системи. Листя у баклажанів спершу розвивається повільно, натомість активне нарощується коренева система. В цей час розсаду виставляють на найсвітліше місце — за недостатнього освітлення сіянці сильно витягуються. Надалі температуру знову підвищують до 20—25 градусів.
У розсадний період баклажани споживають багато води, оскільки мають велику площу листкових пластин. Тому поливати сіянці треба достатньо. Нестача вологи призводить до передчасного здерев’яніння стебла, а це у свою чергу негативно позначається на врожайності.
Однак надмірного зволоження ґрунту та повітря також допускати не можна, бо такі умови сприятимуть захворюванню на «чорну ніжку». Тому краще поливати розсаду нечасто, але рясно, у ранкові години. Щоб попередити появу «чорної ніжки», їх обприскують розчином мідного купоросу.
Розсаду баклажанів можна підживлювати розчином повного мінерального добрива (50 г на 10 л води) або самостійно приготувати добриво з 12,5 г суперфосфату, 5 г аміачної селітри та 3 г калійної солі. З органіки можна взяти пташиний послід (1:15) або коров’як (1:10). Після підживлення розсаду обов’язково треба полити теплою відстояною водою і змити добриво, що потрапило на листя.
За 2 тижні до висаджування розсаду починають загартовувати, наближаючи умови вирощування до умов відкритого ґрунту. Спочатку в приміщенні відкривають кватирку або вікно, знижуючи температуру на кілька градусів, потім удень потроху виносять на відкрите повітря. На ніч розсаду заносять у приміщення.
Є у баклажанів ще одна особливість. На їх якість впливає тривалість світлового дня. У період із моменту появи 2-го до утворення 4 листка світловий день має становити 12 год. — тоді кущі дадуть найбільший урожай.
Строки висаджування баклажанів у відкритий ґрунт такі самі, як і перцю. Перед цим розраду рясно поливають. Якщо все зробити правильно, маєте отримати міцні кущики з 6—8 листочками та невеличкими бутонами. Висаджувати потрібно, коли мине загроза приморозків — баклажани дуже чутливі до похолодань. При зниженні температури рослини можуть припинити ріст, а квіти обпасти.
Водночас і запізнення із садінням знижує урожай. Кореневу шийку при посадці не заглиблюють.
Катерина ОКУНЬ.
