От уже кілька місяців поспіль на сторінках «Порадниці» триває розповідь про символи українських міст, які можемо зустріти як на гербах, прапорах і старовинних печатках, так і мандруючи Україною. І задум цієї рубрики «родом» із Трускавця.
…Одного дня минулої весни мою увагу привернуло скупчення людей неподалік тамтешнього центрального бювету. Судячи з усього, вони фотографували когось невеличкого на зріст. Журналістська цікавість спонукала й собі підійти, тим більше що група туристів, які, вочевидь, уперше знайомилися з містом-курортом, уже поспішила за екскурсоводом. А там, де тільки що була фотосесія, залишився… гусачок! Маленьке підвищення, на якому стояв, було б так само складно величати п’єдесталом, як і його самого — дорослим іменем «гусак». Зблизька птах виявився чи не вдвічі меншим за реальних дорослих гусей. Але чому і навіщо перебуває в самому серці міста-курорту? Згадала: точно такий птах, лише з гілочкою у дзьобі, — й на гербі міста-курорту! Сфотографуватися із символом Трускавця не вийшло: мініскульптура зростом — з малу дитину, тому на світлині замість мене — моя поїлка для «Нафтусі».
Того ж дня довідалася: мій новий знайомий зветься «Гусак Другий, Курортник». І вже свідомо розшукала в центральній частині міста старшого гусакового «брата» — «Першого Ділового», або «Гусака з портфелем», що з’явився біля міської ради раніше. Там же на фронтальній стіні — і герб міста-курорту, подарований міській громаді ужгородськими майстрами.
…А через певний час прочитала, що знайшлися спонсори і для третього трускавецького гусачка, який обрав собі місце біля однієї з найдавніших і найгарніших міських вілл — «Ґопляни», поблизу фотозони «Я люблю Трускавець». Бо ж «Гусак Третій» — «Фотограф», який своїм прикладом надихає курортників до світлин на згадку. Автор усіх трьох гусачків — скульптор Василь Бородай, який зараз захищає Україну в лавах ЗСУ.
Зображення цього свійського птаха в Трускавці можна побачити й на панно, стінах будівель, барельєфах. Навіть велостоянки тут за формою нагадують його профіль! На міський герб він потрапив, коли Українаа стала незалежною: в радянський період символіка міста наголошувала на його значенні всесоюзної оздоровниці та лікувальних мінеральних джерелах, увінчаних серпом і молотом. Тоді як на затвердженому міськрадою 1992-го щиті герба красувалася біла птаха — гусак чи гуска — із галузкою у дзьобі та піднятими догори крилами. Символічні зображення мінеральних джерел обабіч щита додали в перезатвердженому варіанті герба (2007).
Цікаву інформацію про крилатий символ міста наведено на сайті міськради. Отож гусак в європейській і українській традиції — це символ пильності, добробуту, готовності до захисту. Тоді як білий гусак із галузкою в дзьобі ще й символізує мир та гостинність, притаманну популярному курорту, а зелене тло на щиті герба — данина природним багатствам лісів і цілющої природи довкола міста, яке дарує відпочинок своїм гостям. А ще ж гусак — птах водоплавний, тож і в цьому сенсі вибір для герба курорту мінеральних вод цілком логічний.
В основі герба — давня печатка кінця XVIII ст. — часу, коли нині чимале місто ще було однойменним поселенням. Уже тоді на ній було зображено упізнаваного білого птаха з піднятими крилами та галузкою у дзьобі. Перша відома така офіційна печатка датована 1788 роком, але таку саму згодом застосовували і майже через сторіччя, зокрема, у 1858–1875 рр.
Але чому саме цей птах став символом міста? Виявляється, за переказами, у XVIII ст. там масово розводили гусей, через яких часом було складно навіть дорогу перейти. А ще це міг бути вплив відомої давньоримської історії про те, як гусак став там живим символом, врятувавши захисників Риму: за три сторіччя до Різдва Христового, вчасно сповістивши своїм криком про напад галів.
…А як же «трускавка», улюблена багатьма ягода, що на початку літа «в асортименті» й на трускавецькому базарі, і яку багато хто сприймає як ще один символ міста-курорту? Адже, здавалося б, це так логічно: «трускавка» — і Трускавець. Та місцеві дослідники історії міста твердять: назва солодкої червоної ягідки, хоч би як це природно виглядало, не має безпосереднього стосунку до назви цього міста. Адже виникла вона значно раніше, аніж солодку ягоду завезли в ці краї, аргументують дослідники. Одні вбачають у назві похідну від польських назв поселення, інші — від литовського слова «друска» зі словника солеварів, а хтось узагалі вбачає «винним» місцевий різновид черешень під назвою «хруставки», в одній із публікацій ділиться версіями про походження назви «Трускавець» директор музею міста-курорту Галина Коваль. Тож не шукаймо ягід на гербі чи постаменті.
Ольга ГОЙДЕНКО.
