Якщо вам цікава історія українських гербів, певно, звернули увагу: символи давніх міст, які потрапили на них кількасот років тому, були настільки значущими, що з мінімальними змінами дійшли крізь віки до наших днів. А от заміну зображень здебільшого спостерігаємо там, де владу брала інша держава — й запроваджувала свої символи. Аналогічні зміни траплялися й у тих містах, де за радянських часів з ідеологічних міркувань давніші символи на гербах замінили іншими, відповідно до духу доби — зазвичай зі зменшенням кількості або зникненням давнішої суто української символіки — як-от у Павлограді, нині місті-Герої, роком заснування якого історики вважають 1784-й.
Перший герб тут було затверджено 215 років тому — влітку 1811-го. Він був дуже подібний до створеного в той самий період герба Верхньодніпровська. На верхньому золотому полі, що символізувало природні багатства краю, пасся білий кінь, тоді як на нижньому зеленому, що засвідчувало достаток у господарстві, було зображено срібну стрічку — символ значної кількості річкових вод, а також, за словами дослідників, бурхливого розвитку кінських заводів у цій місцині. Таке поєднання білого із золотим характерно для стилю українського бароко, який панував тоді, кажуть дослідники.
Через 50 років по тому Борис Кене представив новий проєкт міського герба, який, залишившись в історії міста, так і не був затверджений. На ньому доти сумирний кінь мав стати дибки, набути вороної масті, ще й червоних очей, язика й навіть копит. Але — не склалося. Тож коник і надалі залишався в числі міських символів аж до 1979-го, коли радянська влада затвердила новий герб Павлограда. Відтак центральними елементами його стали стилізоване зображення на червоно-чорному щиті вугільних шахт місцини та шестерні — на честь міського машинобудування. Вціліла лише символіка водних ресурсів — уже голубого кольору, посередині якої опинилось забраження «вічного вогню — символу революційних, бойових і трудових традицій міста», як тоді пояснювали містянам. Що ж до коника — волелюбному супутнику козаків на новому гербі не знайшлося місця.
Та через 28 років коник-«вигнанець» таки повернувся! На новому гербі, затвердженому лише 19 років тому — 2007-го, він став більш жвавим, символізуючи вже надійність, силу і працелюбність: перебирає ногами, одна з яких піднята, має значно пишніші гриву і хвіст, іще й став срібним — а от поле так само зелене. Вище від лінії поділу срібним перев’язом — символом річки Вовча — бачимо на золотому тлі дві сині перехрещені стріли вістрями вгору, а над ними — семипроменеву червону зірку, що нагадують про козацьке минуле. Адже в архівних документах зазначена територіальна приналежність цього міста до Самарської паланки. Зазначено й рік заснування міста. А от коник срібним став, виявляться, задля додержання геральдичного правила «метал на емаль». Є на сучасному гербі Павлограда й символи розвиненої промисловості та шахтарської праці з видобутку вугілля — молот і кирка.
Підготувала Ольга ВОЛИНСЬКА.
