Символи міст наших: жайвір – птах поля

Останнім часом у рамках цієї рубрики йшлося переважно про тварин на гербах. Але й крилатих символів там не бракує. Загалом птахи достатньо поширені в українській і європейській геральдиці як уособлення сили, незалежності, мудрості, захисту, а часом — і оновлення, родючості, домашнього затишку. Втім, цими рисами птахів наділили люди, а людська фантазія, легенди і реалії не завжди збігаються. Чи не найпопулярніші — орли й соколи, про присутність яких на українських гербах уже детально розповідали. Дослідник Андрій Кохалик наводить приклад наявності на гербах держав, зокрема, таких знайомих нам або, навпаки, ніколи не бачених птахів, як-от півень (Кенія), райський птах (Папуа Нова Гвінея), фламінго (Багамські острови), пелікан бурий (Барбадос), ібіс червоний і чачалака червонохвоста (Тринідад і Тобаго), кондор азійський (Болівія, Колумбія, Чилі, Еквадор), амазон імператорський (птах із родини папугових, острів Домініка) та ін.
Що ж до появи птахів на українських гербах, на думку історика Володимира Панченка, в одних випадках причиною стало превалювання саме цих птахів у даній місцевості, а в інших — символічні риси, якими наділяли пернатих наші предки. Загалом в українській геральдиці міст — понад 20 випадків зображення птахів. Якщо про орлів і соколів уже йшлося, то нині згадаймо про чи не найменшого з пернатих символів на українських гербах — жайвора, або жайворонка. Ця невеличка пташка, схожа на горобця, перезимувавши в Африці чи Індії, уже в березні й до жовтня повертається до нас, облаштовуючи своє гніздечко просто на землі в полі, живлячись комашками, зернятками злаків та насінням бур’янів і тамуючи спрагу росою з трав.
У степу жайворонка легко впізнати за поведінкою: співаючи, він широким летом піднімається вгору, наче по спіралі, а потім раптово складає крильця — і «каменем» падає додолу. Ось таку пташку «запросили» на свій герб у Гамовому на Миколаївщині, затвердивши цей вибір 2023-го. На ньому в лазуровому полі з-під нахиленої під вітром зеленої ковили постає золотий кам’яний хрест, а праворуч у червоному полі на срібній вапняковій горі, покритій зеленою травою, сидить золотий жайвір. Під хрестом і пташкою у срібному полі — червона квітка рицини із зеленим листям, яка слугує сировиною для виробництва рицинової олії.
Від 2018-го присутній жайвір і на гербі Яхнівців, що у Хмельницькому р-ні Хмельницької обл. Тут цей птах — уже срібний із золотими лапками та дзьобом — злітає в лазуровому щиті, тоді як знизу на гербі — золоте колесо від возу. З боків герба на червоному тлі — золотий полум’яний меч і срібний спис «у стовп», які символізують тутешні костьол Архистратига Михаїла і церкву Св.Георгія, які існують у селі, що здавна розвивалося як українсько-польське. А от жайвір потрапив на герб із огляду на велику кількість саме цих пташок у полях навколо села, тоді як колесо — нагадування про першого поселенця й засновника села Яхна. За легендою, дуже сильному чоловікові вдалося визволитися з турецької неволі, коли загарбники на ніч прив’язали його до колеса воза — і втекти разом із тим колесом, лише згодом відв’язавши себе. З часом із таких втікачів, які називали себе яхнівцями, постало нове село, що отримало таку саму назву. А ще, оповідають, проклали в селі одну поздовжню і три поперечні дороги (подібно до знаку хреста), а потім «з іконою Ісуса Христа чотирма волами оборали село кругом двічі. Розповідають, що саме цьому село оминають великі біди», — так завершується загальнодоступний виклад легенди про заснування Яхнівців.
Підготувала Ольга ВОЛИНСЬКА.