Збереження тепла в ній залежить від багатьох факторів, зокрема: конструкції самої печі, матеріалів, з яких її зведено, та правильної топки. Передусім важливо, аби піч була побудована з матеріалів з високою теплоємністю, які здатні накопичувати велику кількість тепла і повільно його віддавати.
Це насамперед повнотіла червона керамічна та шамотна цегла. Чим масивніша піч, тим більше тепла вона може накопичити. Замість прямого виведення диму, димові гази з високою температурою проходять через систему горизонтальних і вертикальних каналів. Це забезпечує максимальну передачу тепла від газів цеглі до того, як вони вийдуть у димохід. Також важливо, щоб усі отвори (піддувало, дверцята топки, заслінка димоходу) були герметичними, аби запобігти виходу теплого повітря з приміщення через певний час після завершення топки.
Топити піч потрібно не швидко, а доти, поки вся цегляна кладка не прогріється. Зазвичай це займає 1,5–3 год. Сухі дрова дають вищу температуру, що дозволяє цеглі накопичити більше тепла. Шибер (заслінку) повністю закривають лише тоді, коли всі вуглинки повністю прогоріли і з них припинився вихід синього полум’я. Якщо закрити занадто рано, є ризик отруєння чадним газом. А якщо занадто пізно, все накопичене тепло вилетить у трубу.
Та навіть найкраща піч не допоможе, якщо тепло швидко залишає будинок. Тому подбайте про належне утеплення оселі.
І обов’язково облаштуйте будинок, опалюваний піччю, датчиком чадного газу. Цей невеличкий простий пристрій дозволить зберегти життя.
А чи ефективний камін?
Досить популярною частиною інтер’єру є камін. Його ключовою особливістю та основною відмінністю від печі є прямий димохід. Оскільки гарячі гази не затримуються, більша частина тепла, до 80–90 відсотків, просто вилітає в трубу. Тож камін призначений переважно для декоративних цілей, швидкого прогріву повітря поблизу вогнища та створення атмосфери, а не для опалення. Крім того, в каміні немає складної системи заслінок чи перегородок, як у печі, щоб керувати потоком диму і затримувати тепло.
Підготувала Катерина ОКУНЬ.
