Волокнистими буряки виростають, якщо їм не вистачає вологи. Або ж коли після тривалої посухи починаються рясні дощі. Особливо буряки потребують поливів на початку формування коренеплодів.
Тож якщо немає можливості регулярно поливати, ситуацію поліпшить мульчування: соломою, тирсою, скошеною травою. А ось у період нарощування плодів нестача вологи вже не така критична, бо корені в змозі діставати воду самі.
Волокнистість з’являється і при вирощуванні буряків на бідних ґрунтах. Також цей коренеплід дуже не любить кислих ділянок. Для нього оптимальний нейтральний і слаболужний ґрунт (pН 6,5—7,5).
Ще одна поширена причина цього явища — неправильне мінеральне живлення. Зокрема, дефіцит калію та мікроелементів на тлі перегодовування азотом і органікою. «Жилавими» коренеплоди бувають і при внесенні свіжого гною. Бодай раз на сезон грядки корисно підживити бором: 10 г борної кислоти на відро води.
Спричинити волокнистість може й неякісне насіння. Або ж якщо врожай перетримали на грядці. Таке буває, якщо довго стоять теплі дні, і господар не поспішає з викопуванням.
Тож бажано викопувати буряки вчасно, коли ще не досягнуть гігантських розмірів. Чим більший коренеплід, тим менш солодким та жорсткішим і волокнистим може бути.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.