Нерідко під кінець зберігання яблука та груші стають ніби ватними і втрачають соковитість, легко відділяється шкірочка. Це називається «пухлість плодів». Вони легші за здорові, легко продавлюються пальцями. М’якоть стає пухкою, борошнистою, злегка буріє. За сильного розпаду шкірочка та м ‘якоть розтріскуються, особливо за високої вологості повітря.
Серед причин, які сприяють розвитку цього явища, пізній строк знімання плодів, високі дози азотних добрив, низький вміст кальцію в ґрунті. За нестачі кальцію, до речі, у плодів може виникнути ще одне захворювання — підшкірна плямистість.
Найбільше схильні до пухлості такі сорти яблук: Кальвіль білий, Ренет Симиренка, Налив білий, Антонівка, Пепін шафранний та деякі інші. Пухкість частіше спостерігається у крупних плодів. Урожай потрібно вчасно збирати, плоди в саду обробляти водними розчинами солей кальцію та кальційвмісними препаратами, дотримуватись умов зберігання плодів. При недотриманні цих вимог може спостерігатись і таке явище, як в’янення. Воно найчастіше уражує плоди з тонкою шкірочкою та слабким восковим нальотом.
Щоб не допустити в’янення, необхідно вчасно збирати врожай, зберігати плоди при вологості вище 85 відсотків. Особливе швидко в’януть недозрілі плоди.
Катерина ОКУНЬ.