Маю у своєму квітнику чимало видів півоній. Особлива гордість – дерев’янисті. Однак дуже люблю і надзвичайно красиву та цілющу півонію незвичайну (рос. – мар’їн корінь). Читала, що особливо ша-нують її в Китаї. Наприкінці весни на моєму кущі зацвітає до трьох десятків пурпурово-рожевих квіток. Лікарською сировиною є корені.
Ділянку для вирощування цієї рослини раджу підбирати окультурену суглинисту, багату на органічні речовини. Але загалом вона досить невибаглива. Місце може бути як сонячне, так і дещо затінене, хоча під сонячними променями цвітіння буде значно ряснішим. Півонія не любить надмірної вологи, оскільки це може спричинити загнивання коренів. Потужна коренева система накопичує достатню кількість вологи, завдяки чому рослина не потребує частих поливів. Також важливо, щоб місце, де росте, було захищене від вітру. Перед заморозками стебла обрізую та мульчую корені компостом або торфом шаром до 15 см.
Кущ можна ділити восени. Для цього його потрібно обережно викопати та розділити на кілька частин. На кожній діленці мають бути бруньки та шматочки кореневища. Зрізи присипаю товченим деревним вугіллям та трохи підсушую, після чого висаджую діленки. Прикореневі бруньки при посадці заглиблюю у ґрунт на 5 см. Молоді посадки мульчую торфом. Перші 3 роки потрібно стежити за тим, аби ґрунт навколо куща був постійно пухким. Також перший час важливо видаляти бутони, щоб краще розвивалась коренева система (хоч і шкода обривати). Можна виростити півонію незвичайну і з насіння, однак зацвіте вона лише за кілька років. Висівати можна під зиму.
Якщо плануєте готувати лікувальні препарати з півонії незвичайної, майте на увазі, що рослина отруйна, ліки з неї вимагають чіткого дозування. До того ж, існують протипоказання, як от вагітність чи вік – до 12 років. Тож обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
Застосовувати кореневища з лікувальною метою можна після 3–4 років вирощування. Вони дуже крупні, до 80 см завдовжки. Викопую восени, коли накопичується найбільша кількість цінних речовин. Очищую від бруду (але кору не знімаю) та підв’ялюю. Розрізаю на шматки довжиною 5 см та товщиною 1,5 см. Потім очищую та досушую при температурі 45–60 градусів до ламкого стану. Сировина має бути темно-коричневою або жовто-бурою, солод-копекучою, із сильним своєрідним запахом. Зберігається 3 роки. Стебла з листям також потрібно висушити до ламкого стану, а потім подрібнити.
Препарати з коренів півонії незвичайної мають заспокійливу, знеболювальну, протизапальну, бактерицидну, тонізуючу дію, знімають утому, очищують організм від токсинів. Помічні при головних болях, гастритах, виразці шлунка та 12-палої кишки, кашлі, гінекологічних та інших хворобах. Із коренів готую настоянку: 1 частина сировини на 10 частин горілки. Настояти в темному місці 14 днів, процідити й перелити у скляну пляшку. Вживати по ч. л. тричі на день до їжі при шлунково-кишкових розладах, неврозах, безсон ні. Курс – місяць. Цілющими є також відвари з надземної частини рослини, яку заготовляю в червні. Але нагадаю: спочатку проконсультуйтесь із лікарем!
Лілія КОЗИЦЬКА. Харківська обл.