У липні–серпні щеплять дерева шляхом окулірування сплячою брунькою. Це найпростіший і найпоширеніший спосіб розмноження плодових. До того ж він має переваги: не треба заготовляти заздалегідь і зберігати живці. Улітку в місці з’єднання щеплених компонентів швидше та краще наростає калюс, а отже, підщепа надійно зростається з прищепою. На місці щеплення не утворюється великих напливів. У разі невдачі щеплення можна буде повторити, адже сама підщепа при цьому майже не пошкоджується. Та й сам процес займає зовсім небагато часу.
Найбільш оптимальний час для окулірування можна визначити так. На одній із гілок надрізають кору та намагаються відділити від деревини. Якщо відходить легко, можна розпочинати окулірування.
Підщепи беруть зі здорових, високоврожайних дерев потрібного сорту. Пагони для окулірування повинні добре освітлюватись сонцем, бути сильними, з добре розвинутими бруньками, довжиною не менше 30 см. З кожного можна зрізати до 10 вічок. З таких пагонів одразу видаляють листові пластинки, але обов’язково залишають черешки, які бажано одразу використати для щеплення. Якщо такої можливості немає, їх загортають у вологу тканину, а зверху ще й у поліетиленову плівку, або ж ставлять у ємність з водою. Зберігають у прохолодному місці, але не більше 5 днів.
Для літнього щеплення дуже важливо вибрати вдалу погоду. У саму спеку це робити не можна. Бажано, щоб днина була похмура, краще ранок або вечір. Також не можна виконувати роботу в дощ. Щеплення краще робити з північного боку підщепи, щоб не допустити перегріву. Якщо погода стоїть посушлива, для кращого відставання кори підщепи за кілька днів до окулірування її добре поливають.
Окулірування виконують на стовбури дичок або гілки товщиною 1–1,5 см. На товстіших заокульовані бруньки можуть заплисти і не прорости. Місце для щеплення має бути гладеньким. Брунька на підщепі зрізується разом зі щитком, тобто смугою кори, довжиною 2,5–3 см і шириною приблизно 0,5 см. Якщо розмір щитка буде дуже малим, у ньому міститиметься мало поживних речовин.
Можна щепити у Т-подібний розріз, який роблять на підщепі на висоті 8–15 см. Такий спосіб застосовують переважно на яблуні, груші та декоративних породах. Прорізаючи кору, важливо не зачепити деревину. Краї кори відвертають. Беруть вічко та акуратно вставляють під кору на підщепі. При цьому не слід торкатися внутрішнього боку щитка, бо може не прижитись. Важливо, щоб камбіальні шари підщепи та прищепи добре прилягли один до одного. Місце щеплення обмотують, не чіпаючи бруньку. Якщо щепиться кілька бруньок, відстань між ними має бути 15–20 см.
Окрім Т-подібного способу, на кісточкових культурах, особливо на тонких підщепах, роблять також окулірування вприклад. Приживлюваність вічка при цьому дещо вища. До того ж щеплення вприклад можна застосовувати навіть при поганому відставанні кори. Щеплені бруньки при цьому не запливають. На підщепі роблять язичок довжиною 2–2,5 см і товщиною 0,5 мм та вкорочують його приблизно на третину. Зрізають щиток із брунькою та вставляють під язичок так, щоб край щитка збігся зі зрізом кори та камбію на підщепі. Місце окулірування обв’язують синтетичним еластичним матеріалом, залишивши відкритими бруньки. При цьому важливо не змістити щиток убік.
Аби щеплення відбулося, знадобиться місяць-півтора. Всі бруньки підщепи, окрім щепленої, потрібно буде видалити.
Наступного року рано навесні верхню частину підщепи треба обов’язково зрізати. Над брунькою залишають лише шип довжиною 10–15 см. Пізніше пагін, що відростатиме зі щепленої бруньки, потрібно буде прив’язати до цього шипа для вертикального росту. Це також захистить від випадкового відламування пагонів, які ще не встигли здерев’яніти. Наступної весни шип можна буде зрізати.
На замітку! У суху жарку погоду місце щеплення потрібно затінити від прямих сонячних променів або обгорнути щеплений живець целофановим пакетом.
Іван СИМАКОВ, садівник.