Хочу розповісти про свій досвід вирощування спаржевої квасолі, яку в моїй сім’ї усі дуже люблять. Ця культура неабияк полюбляє тепло, тому її насіння висіваю одним з останніх, коли земля прогріється до 12–15 градусів. До речі, ще не пізно зробити це й у червні, якщо не встигли раніше. Оскільки вона росте дуже швидко, до осені цілком встигнете зібрати врожай.
Досвідчені городники сіють квасолю частинами: трохи в травні, трохи в середині червня і навіть на початку липня. Це дозволяє отримувати ніжні молоді стручки безперервно аж до перших холодів. Та квасоля, що була посаджена в травні, до серпня може вже віддати врожай і загрубіти, а червнева буде в самому соку. До того ж, якщо місця на грядках обмаль, спаржеву квасолю можна висаджувати на ділянках, які вже звільнились після ранньої редиски, салату, шпинату або цибулі.
Квасоля – ідеальний наступник, бо вона оздоровлює ґрунт. Якщо висіваєте ближче до кінця червня, раджу брати ранні кущові сорти, вони дозрівають за 45–60 днів. В’юнкі ростуть трохи довше, тому їх краще сіяти не пізніше 10–15 червня. Виткі сорти цінні тим, що утворюють гарні зелені огорожі. Тоді як кущові виростають заввишки до 40–50 см. До речі, квасоля – ідеальний сусід для картоплі, баклажанів та капусти, оскільки насичує землю корисними речовинами. У кожну лунку я додаю трохи деревної золи і кладу по кілька квасолин, а коли проростуть, вибираю найсильнішу.
Головною умовою для успішного вирощування квасолі є добре освітлене відкрите сонячне місце. У затінку теж ростиме, але врожай буде мізерним. А ще квасоля не любить сильних протягів. Найкраще підходять легкі, родючі чорноземи чи супіщані ділянки. Окрім протягів, квасоля не любить важку глину, де стоїть вода, та занадто кислі ґрунти.
Щоб насіння швидше проклюнулося, перед посівом його можна замочити на кілька годин у воді чи у слабкому розчині марганцівки. Висіваю на глибину 3–4 см. Між кущовими сортами відстань між лунками роблю 15–20 см, між рядами – 30–40 см. В’юнкі потребують опори і трохи більше простору, за літо вони можуть вирости до 2,5–3,5 м. Більш тісна посадка сприятиме поширенню хвороб, а крім того, рослинам не вистачатиме сонечка та поживних речовин.
До появи перших квітів поливаю свою квасольку помірно. А от під час цвітіння та формування стручків квасоля стає справжнім водолюбом. Якщо в цей період буде засуха, квіти просто опадуть. Поливати краще під корінь, у вечірній час. Після поливів дуже важливо робити розпушування, щоб не було кірки. А от якщо під час цвітіння стоїть сильна спека, пилок може стати стерильним і зав’язі буде менше. Тому в такі періоди квасоля дуже любить вечірнє освіжаюче поливання.
Для підживлення квасолі найкраще підходять фосфорно-калійні суміші та звичайна деревна зола. А от з азотом треба бути обережними: вона сама його виробляє, і надлишок призведе до того, що буде багато листя, але мало стручків. Час від часу я використовую нітроамофоску. Підживлюю тричі: при появі двох пар справжніх листочків, в період цвітіння та під час формування стручків. Та загалом ця культура не надто вимоглива до підживлень.
Особливого клопоту з вирощуванням квасолі я не маю.
Надія Безвіконна. Черкаська обл.
