Дбати про рясні врожаї помідорів починають ще з моменту висадки розсади. Зокрема, причина неврожаю може критись у неякісному насінні або ж насінні з гібридів.
На грядках томатам залишають вдосталь простору. Низькорослі розміщують за схемою 30х60 см, високорослі — 40х60 см. Неабияке значення має формування куща, зокрема регулярне видалення пасинків і 3–4 нижніх листочків.
Попри любов помідорів до високих температур навіть на них негативно впливала цьогорічна спека. Пилок стає стерильним при 30–35 градусах, а отже, не відбувається зав’язування плодів. Аби уникнути цього, рослини притінюють.
Щоб стимулювати появу зав’язей, рослини обприскують розчином борної кислоти (5–10 г на 10 л води) та нітратом кальцію, або кальцієвою селітрою (20 г на 10 л води).
Іноді господар надто інтенсивно підживлює кущі органікою чи азотними добривами. Як наслідок — кущ розростається, а плодів катма. Тож важливо, аби підживлення були збалансованими.
Помідори можуть досить тривалий час обходитись без води, але зволоження люблять. Поливають під корінь нехолодною водою (на пару градусів вище, ніж температура повітря), вранці або в похмуру погоду.
Поради ці — вже на наступний сезон. Та можуть згодитися й тим городникам, котрі посеред літа знайшли на своїх грядках самосійну розсаду помідорів і взялися її плекати, аби ще у вересні томати свіжі мати.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.