Перегній — найпоширеніший і найкращий вид органічних добрив. Він містить усі необхідні рослинам поживні речовини, поліпшує пористість ґрунту, заселяє його корисною мікрофлорою, підвищує стійкість культур до хвороб. Незабаром настане пора перекопування городів. Одночасно з цим у землю вносять перегній. Що ми знаємо про нього?
Свіжий гній у чистому вигляді за деякими винятками використовувати не можна. Він у великій кількості містить аміак, що здатен спалити кореневу систему рослин, а також шкідливі мікроорганізми. Тому чекають, доки він перепріє.
Якщо в господарстві є і корови, і свині, гній можна зберігати у змішаному бурті. Та найчастіше використовують коров’ячий. Місце для бурта має бути прохолодним, його очищують і вкривають торфом, сухим листям, поліетиленом (з продухами) або соломою шаром 20–30 см. Висота бурта — 1–1,5 м, ширина — 1,5–2 м. Гній укладають щільно, перешаровуючи дрібною соломою або торфом. Це необхідно, аби запобігти втратам азоту й органічних речовин. Кожен шар проливають водою або розбавленою гноївкою. Готовий бурт вкривають торфом, дрібною соломою або шаром землі 15–20 см. Вже через 3–4 місяці органічна маса частково розкладеться і бурт зменшиться в розмірі на 20–25 відсотків. Такий напівперепрілий гній вже можна використовувати на городі, зокрема, готувати гноївку: 1 частина на 10 частин води.
Коли втратиться приблизно половина об’єму, гній перетвориться на чорну маслянисту масу без часточок соломи, що пахне землею. Це вже буде перепрілий гній.
Восени при перекопуванні перегній одразу приорюють, оскільки через зволікання із загортанням у ґрунт втрачається азот і знижується поживність добрива. Норма внесення — в середньому 10 кг на кв.м. Також із перегною виходить чудова мульча.
Підживлюємо обережно
Перевищення норм внесення азоту може сприяти накопиченню нітратів у фруктах і овочах, а також закислювати ґрунт. А неперепрілий гній — ще й містити збудників інфекцій та насіння бур’янів. Зазвичай ділянку удобрюють перегноєм раз на 3–4 роки, піщану — трохи частіше.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
