Маю чималу колекцію сортів гладіолусів, частину яких вирощую в горщиках. Для декого це незвично, але роблю так ось чому. Якщо гладіолуси цвістимуть до самих холодів, горщики з ними можна буде перенести у приміщення. Адже ці квіти нестійкі до морозів. Така ідея буде вдалою і для тих, у кого ділянка переважно заасфальтована. А кілька горщиків із гладіолусами обабіч ганку видозмінять вхід до будинку чи місце відпочинку.
Перед висадкою в землю бульби на 10 хв. замочую у 0,5-відсотковому розчині бурштинової кислоти, а потім на 10 хв. — у рожевому розчині марганцівки. Промиваю в чистій воді.
Із висадкою не поспішаю, особливо цьогоріч, адже що пізніше висаджу — то довше цвістимуть наприкінці літа й у вересні. Якщо бажаєте пришвидшити цвітіння, за кілька тижнів перед висадкою цибулини слід проростити. Висаджую на глибину, що втричі перевищує діаметр бульб.
Важливо, щоб і сам горщик був глибокий, адже гладіолуси — рослини високі. На дно насипаю шар дренажу завтовшки 5–10 см. Ґрунт має бути поживний. Відстань між ними залишаю 6–7 см. У горщиках гладіолуси висаджують дещо тісніше, ніж на відкритій ділянці.
Рослини в горщиках значно частіше потребують поливів. Водночас важливо не допускати застою води на дні ємності. Під час цвітіння бажано пару разів підживити комплексним мінеральним добривом.
Надія ЯКОВЕНКО. Тернопільська обл.
