Cтрах перед будь-чим і будь-ким, окрім Бога, — ознака та умова внутрішньої несвободи, недосконалості, вчить нас Святе Писання. Починаючи диктувати людям певні умови, змінюючи їхню поведінку і ставлення до інших, страх обмежує свободу – як внутрішню, так і зовнішню.
Такою людиною стає легко маніпулювати, використовувати і підкоряти її. Саме такому страху св. апостол Іоан Богослов протиставляє любов: «У любовi немає страху, але довершена любов проганяє страх… Той, хто боїться, не довершений у любовi» (1 Ін. 4:18).
Тож маємо вірувати, любити й не боятися, бо Сам Господь вказував, що страхи людські спричинені недостатньою вірою: «Чого ви такі боязкі, маловіри?» (Мф. 8:26). І настановляв кожного з нас: «Будь твердим і мужнім, не страшися і не жахайся; бо з тобою Господь Бог твій скрізь, куди підеш» (Нав. 1:9), пояснюють у ПЦУ.
Ольга ГОЙДЕНКО.
