Зі школи нам розповідали, що куприк — це рудимент, який не відіграє особливої ролі у функціонуванні організму. Але регулярні болі в куприку, які можуть виникнути після звичайного забиття, здатні надовго погіршити якість життя людини. «Порадниця» дізналася, чому виникає больовий синдром у нижньому відділі хребта та як із ним боротися.
ЖІНКИ СТРАЖДАЮТЬ ЧАСТІШЕ
— Гострі або тягнучі болі в зоні куприка лікарі називають кокцигодинією, — розповідає ортопед- травматолог вищої категорії Юрій ШИМОН. — Це поширений хронічний больовий синдром, що виникає як внаслідок попередньої травми (часто застарілої), так і без явних причин. Жінки страждають від цього стану майже втричі частіше за чоловіків.
Біль у куприку може мати як періодичний, так і постійний характер і продовжуватися роками, несподівано виникаючи й так само раптово зникаючи. Кокцигодинія не становить небезпеки для життя, але завдає людині відчутного повсякденного дискомфорту, виснажуючи її. Крім того, біль у куприку здатний спровокувати безсоння, депресію, зниження лібідо і навіть призвести до втрати працездатності.
У ЧОМУ ПРИЧИНА
За словами лікаря, виділяють дві форми кокцигодинії: первинну (розвивається через патологію безпосередньо куприка) та вторинну (виникає на тлі гінекологічних та урологічних захворювань, порушення роботи шлунково-кишкового тракту).
Загалом у виникненні больового синдрому можуть бути винні безліч факторів. До основних належать травматичні ушкодження попереку, крижів і таза; здавлювання нервових закінчень у цій зоні; дегенеративні зміни у тканинах та структурах хребта; запалення та/або опущення органів малого таза та промежини.
Спровокувати розвиток болю в куприку здатні також часті запори або проноси, малорухливий спосіб життя, сидяча робота, наявність геморою, простатиту, остеохондрозу, плоскостопості, ревматоїдного артриту.
У жінок додатковими факторами ризику є ускладнена вагітність і тяжкі пологи.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Основний симптом кокцигодинії — це регулярний біль у крижово-куприковій ділянці, який може відчуватися в сідниці, стегні, промежині та нижній частині живота. За характером біль буває різним: гострим, колючим, ниючим, пульсуючим, переймоподібним. Неприємні відчуття частіше виникають ночами й посилюються при натисканні на куприк, під час ходьби, дефекації, тривалого сидіння, різкого вставання або при нахилах корпусу вперед. Біль стихає за зміни положення тіла або самостійно, без видимих причин.
Частота й інтенсивність нападів варіюються від досить рідких та легких до частих і дуже болючих. У ці моменти хворий може сильно бліднути або пітніти, що пов’язано з реакцією вегетативної нервової системи.
Також у людини з кокцигодинією через больові відчуття може змінитися хода, нерідко розвивається синдром подразненого кишківника.
ЩО РОБИТИ
— При появі болю характерної локалізації потрібно звернутися до невролога чи травматолога, також можуть знадобитися консультації гінеколога, уролога, проктолога, гастроентеролога, — каже Юрій Шимон. — Лікар вислухає скарги, проведе огляд і призначить необхідні дослідження: лабораторні аналізи, УЗД органів черевної порожнини, рентген, КТ або МРТ попереково-крижового відділу хребта, ректороманоскопію (ендоскопічне обстеження кишківника).
Лікування підбирається індивідуально і спрямоване на усунення больового синдрому та його причин. Для цього призначають нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, хондропротектори, проносні засоби та мікроклізми, фізіотерапевтичні процедури, масаж, лікувальну фізкультуру. При сильних болях проводять ін’єкційну блокаду. Для зняття психологічних симптомів (дратівливість, перепади настрою, апатія, проблеми зі сном) рекомендується прийом седативних препаратів, психотерапія.
Оперативне втручання застосовують рідко, в ускладнених випадках, при переломі чи кісті куприка.
Ірина КАДЧЕНКО.
