Моя десятирічна онука почала скаржитися на головний біль, стала нервовою. Кажу доньці, що, може, треба тиск поміряти. «Та який тиск, вона ж ще дитина», — заперечила мені. Та все ж поміряли. І виявився він, як на мене, зависокий. Як бути, чи потрібно в такому випадку його вже контролювати? Хотілося б почути думку фахівця.
Валентина Петрівна. Рівненська обл.
Він перестав бути випадковою цифрою
У більшості дітей з підвищеним артеріальним тиском його ніколи не вимірювали регулярно. Не тому, що батьки були байдужими.
А тому, що довгий час вважалося: це не дитяча проблема. Ще донедавна артеріальний тиск у дітей сприймали як щось другорядне, випадкове, не варте окремої уваги. Його не включали в стандартні огляди. Не обговорювали на профілактичних прийомах. Не розглядали як сигнал.
Але цей підхід більше не відповідає реальності. Сучасне дитинство змінилося. Менше руху, більше екранного часу, ранній надлишок маси тіла, порушення обміну речовин, які раніше асоціювалися лише з дорослим віком. Разом із цим змінився і профіль серцево-судинних ризиків.
Артеріальний тиск у дитини перестав бути випадковою цифрою. Він став маркером процесів, які вже відбуваються в організмі.
Особливої уваги потребують діти після десяти років, у періоди активного росту та в підлітковому віці. Саме в цей час формуються звички, метаболічні траєкторії та реакція серцево-судинної системи на навантаження.
Замаскована хвороба
Проблема полягає в тому, що дитяча гіпертонія майже ніколи не виглядає як хвороба. Вона починається тихо. Без яскравих симптомів. Без скарг, які неможливо ігнорувати. Вона маскується під втому, головний біль, дратівливість, порушення сну, зниження концентрації. Під те, що легко списати на школу, підлітковий вік або перевтому.
Саме тому її так легко не помітити. І саме тому питання вимірювання тиску в дітей не має бути випадковим.
Є ситуації, коли тиск у дитини потрібно перевіряти обов’язково:
— надмірна маса тіла або ожиріння;
— дитина веде малорухливий спосіб життя;
— в родині є гіпертонія, інфаркти чи інсульти у відносно молодому віці;
— з’являються часті головні болі, швидка втомлюваність, порушення сну, дратівливість або зниження успішності;
— хоча б раз були зафіксовані пограничні чи підвищені цифри артеріального тиску.
У цих випадках тиск — не додатковий показник. Це обов’язковий.
Універсальної, «нормальної» цифри немає
Важливо розуміти ще одну річ. У дітей немає універсальної «нормальної» цифри, як у дорослих. Артеріальний тиск оцінюють з урахуванням віку, статі, зросту та спеціальних перцентильних таблиць. Тому фраза «та в нього ж не 140 на 90» у дитячій кардіології не має клінічного сенсу. Навіть цифри, які здаються незначними, можуть бути важливими саме для цієї дитини.
Ще одна поширена помилка — випадкове вимірювання. Разове визначення тиску «на швидку руку» рідко дає корисну інформацію. Для дитини мають значення повторні вимірювання, спокійний стан, правильна манжета, правильні умови. І лише тоді цифри починають щось означати.
Важливо зупинити своєчасними діями
Серцево-судинний ризик у дитячому віці не виникає раптово. Він формується поступово. Надмірна маса тіла, пограничний або підвищений тиск, порушення вуглеводного та ліпідного обміну, низька фізична активність, спадкова схильність — у поєднанні ці фактори створюють фундамент майбутніх проблем.
Саме з таких дітей згодом формується група молодих дорослих з гіпертонією, яку вже складно повернути назад.
І тут важливо сказати про головне. У дитячому віці ми ще маємо час. Судини зберігають пластичність. Серце має резерви. Корекція способу життя працює значно ефективніше, ніж у дорослих. Те, що у зрілому віці потребує років лікування, в дитини часто можна зупинити своєчасними діями.
Серце не знає, скільки людині років. Воно реагує лише на навантаження. Іноді одного правильного вимірювання в правильний момент достатньо, щоб змінити траєкторію на роки вперед.
Руслан ЛИСЯНСЬКИЙ, кардіолог-ендокринолог.
