Деякі овочеві культури є багаторічними. Щоправда, переважно це стосується зеленних рослин, які збагатять ваш раціон вітамінною продукцією. Ще маємо час посіяти їх на своїх ділянках, тож розглянемо детальніше.
Артишок іспанський приваблює їстівними квітковими бруньками. Смак артишоку ніжний, з легкою гірчинкою, особливо цінуються його серцевина та м’ясисті основи пелюсток. У нас ця культура поки не дуже популярна, бо вважається радше делікатесною та екзотичною. Однак виростити її нескладно: артишоки люблять сонячні місця та добре дренований ґрунт.
Так само екзотикою залишається поки спаржа — овоч, продуктом котрого є молоді соковиті пагони. Особливо цінними є верхівки пагонів, багаті на вітаміни А, С, В1 В2, Р, Р1, а також на речовину аспарагін, яку використовують як лікарський засіб проти подагри та водянки. Кореневище використовують як сечогінний засіб. Розмножують спаржу з розсади або діленням кореневища.
Ревінь вважають овочем, але в кулінарії частіше використовують як фрукт через кислуваті черешки, з яких готують компоти, квас, киселі, пироги та варення. Багатий на вітаміни С, А, В1, яблучну та інші кислоти, а також мінеральні солі. У догляді невибагливий, віддає перевагу сонячним або злегка затіненим ділянкам із добре дренованим ґрунтом. Вимогливий до вологи, особливо в період формування листя. Вживати ревінь рекомендують з обережністю через вміст оксалатів — солей щавлевої кислоти. Водночас є дослідження, що якщо протушкувати ревінь із молоком, вміст оксалатів знижується до безпечного рівня. До речі, щавлева кислота вступає в реакцію з алюмінієм та іншими металами, тому страви з ревеню не можна готувати в алюмінієвих каструлях. Після того, як викидає суцвіття, вживати його вже небажано, також не використовують у їжу листки — лише черешки.
Багаторічна цибуля: сюди входить кілька видів, які не потрібно висаджувати щороку. Вже рано навесні вони з’являються з-під снігу і дають ранню вітамінну зелень. У догляді невибагливі, добре ростуть на сонячних або злегка затінених ділянках, а на смак зазвичай ніжніші за однорічну цибулю.
Це, зокрема, цибуля-батун, яка утворює жмутки трубчастих листків, які можна зрізати протягом усього сезону. Однак з початком цвітіння перо грубішає. Високоврожайна, дуже швидко розростається, має м’який, свіжий цибулевий смак.
Шніт-цибуля утворює ніжні, тонкі листочки з делікатним цибулевим ароматом. Чудово підходить для салатів і прикрашання страв. У період цвітіння має дуже декоративний вигляд.
Ведмежа цибуля (черемша) рано навесні дає вітамінний урожай з сильним часниковим ароматом. До речі, добре росте у напівтіні.
Цибуля-слизун отримала свою назву через слиз, який виділяє на зламі листя. Має делікатний солодкуватий смак і часниковий аромат.
Хрін звичайний відомий своїм пекучим коренем, який використовують як приправу, та листям, без якого годі уявити соління і консервацію. Хрін дуже живучий і може швидко розростатися, тому йому потрібно відвести окреме місце в саду, а за можливості ще й обмежити.
Топінамбур, також відомий як «земляна груша». Утворює їстівні бульби з солодкуватим горіховим смаком. Рослина висока, невибаглива до ґрунту, але потребує достатньо місця, швидко розростається, і вивести її непросто.
Щавель. Про нього «Порадниця» розповідала зовсім нещодавно, тож не будемо зупинятись докладно. Нагадаємо тільки, що щавель висівають не лише навесні, а й у липні та під зиму. Після того, як викине стрілку, в їжу не вживають.
Шпинат Утеуша, шпинатний щавель — багаторічна невибаглива культура з крупним листям, що нагадує дикорослий щавель, водночас зовсім не містить щавлевої кислоти. До речі, вивів цю культуру український селекціонер Юрій Утеуш. Зелень має приємний, близький до нейтрального смак. Використовують у свіжому вигляді, додають до супів, рагу тощо.
Дворядник тонколистий (дика рукола) подібна до руколи однорічної. Дуже швидко розростається, з часом, ближче до кінця літа, листя грубішає, але цілком придатне в їжу. У мене на ділянці він сам насіюється і росте повсюди, тож періодично доводиться скошувати.
Любисток. Так-так, його теж можна зарахувати до городини. Невибагливий, може рости в напівзатінку. Зелень додають у супи, салати, маринади.
Естрагон, або тархун, надає пікантного присмаку супам, овочам, салатам, консервації та напоям. Листя і молоді пагони естрагону мають пряний аромат. Містить вітаміни А та С, є сильним протицинготним засобом. Розмножується естрагон насінням, поділом куща, живцями. На одному місці може рости 10–15 років.
Людмила РОМАШКО. м. Прилуки Чернігівської обл.
