Одна з найпоширеніших скарг на самопочуття в холодну пору року — це біль у горлі. Якщо він не минає від м’ятних льодяників, меду та лимона, як при звичайній застуді, й супроводжується іншими симптомами: високою температурою, збільшенням лімфовузлів і загальною слабкістю, це, найімовірніше, тонзиліт, який ми звикли називати ангіною. «Порадниця» з’ясувала, в чому небезпека цієї розповсюдженої хвороби.
Винні бактерії та віруси
— Тонзиліт — це інфекційне захворювання, при якому запалюються мигдалики (гланди), найчастіше найбільші — піднебінні, парний орган носоглотки, — пояснює лікар-отоларинголог Ірина КІЦ. — Збудником хвороби можуть бути бактерії, віруси та грибки, але в більшості випадків у розвитку запалення винні стрептококи та стафілококи.
У нормі здорові мигдалики виконують захисну функцію: уловлюють шкідливі агенти, які потрапляють до організму разом із диханням, і виробляють антитіла для боротьби з ними. Але якщо вірусне навантаження високе, а імунітет ослаблений, запальний процес здатен розвинутися в самих мигдаликах.
Обережно, ускладення!
Мигдалики мають пористу будову, тому при запаленні в їх поглибленнях (лакунах) накопичується безліч бактерій, продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів і відмерлих частинок тканин. Лакуни виявляються забитими так званими гнійними пробками. Це спричиняє інтоксикацію всього організму, тому тонзиліт небезпечний можливими ускладненнями, серед яких запалення тканин навколо мигдаликів, ураження суглобів, порушення роботи нирок, серця, ендокринної системи, а також хвороби шкіри та різні алергічні реакції.
Буває гострим і хронічним
За перебігом тонзиліт поділяють на гострий і хронічний. Гостра форма захворювання — це звична нам ангіна, яка зазвичай передається повітряно-краплинним шляхом.
Своєю чергою, хронічний тонзиліт часто стає наслідком невилікуваної гострої форми, а також провокується й підтримується іншими запальними процесами в носоглотці та порожнині рота: гайморитом, хронічним ринітом або синуситом, каріозними зубами. Для хронічного тонзиліту характерні регулярні загострення, спричинені різким зниженням імунітету внаслідок сильного переохолодження, стресу, дефіциту вітамінів в організмі, несприятливих екологічних умов та інших факторів. Має значення і спадкова схильність.
Тривожні симптоми
За словами лікарки, прояви тонзиліту відрізняються залежно від форми захворювання. Для гострого процесу характерний швидкий розвиток (за добу-дві), виражений біль у горлі, що посилюється при ковтанні, сильне почервоніння горла, поява білого нальоту або гнійничків на піднебінних мигдаликах, різке підвищення температури тіла, головний біль, озноб, ломота в м’язах і суглобах, загальна слабкість, запалення підщелепних лімфатичних вузлів
Діагностувати хронічний тонзиліт набагато складніше, оскільки симптоматика нерідко має прихований характер. На хронічний перебіг захворювання можуть вказувати болючість і неприємні відчуття в горлі, утруднення при ковтанні, збільшення мигдаликів і поява на них нальоту, першіння та сухість у горлі, часті випадки ангіни, невелике підвищення температури, яке зберігається тривалий час, неприємний запах із рота, швидка стомлюваність і навіть біль у попереку та в ділянці серця.
Діагностика, лікування
— Для діагностики тонзиліту застосовують огляд горла (фарингосокпію), аналізи сечі та крові, дослідження посівів зі слизової оболонки мигдаликів, — каже Ірина Кіц. — Залежно від фактора, що спричинив захворювання, для лікування ангіни призначають антибіотики, протимікробні або противірусні препарати, жарознижувальні та знеболювальні засоби. Лікування доповнюють полоскання горла антисептичними розчинами й трав’яними настоями (ромашка, шавлія, календула), пастилки та льодяники «від болю в горлі», рясне тепле питво та дієта, що не подразнює запалене горло (супи, бульйони, пюре, перетерті овочі). Також рекомендується фізіотерапія, лікування ультразвуком чи лазером.
Якщо консервативна терапія тонзиліту не дає результатів, застосовують хірургічні методи: повне або часткове видалення мигдаликів.
Щоб зменшити ризик запалення горла, рекомендується всебічно зміцнювати імунітет: повноцінно харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок, уникати переохолоджень, приймати вітаміни, частіше бувати на свіжому повітрі, а в місцях великого скупчення людей носити маску.
Необхідно також позбутися можливих вогнищ хронічної інфекції в організмі та вилікувати каріозні зуби, хронічний гайморит, фурункульоз тощо.
Ірина КАДЧЕНКО.
