Щоб мати ранню продукцію, застосовують вигонку щавлю. Для цього з відкритого ґрунту восени викопують дворічні рослини і обережно обрізають листя, не пошкоджуючи бруньок. Краще брати кореневища на старих плантаціях, щоб не завдавати шкоди молодим посівам. Їх прикопують у пісок і зберігають в темному місці при температурі 0—10 градусів. Можна тримати коріння у підвалі, погребі чи в квартирі на лоджії у вологому ґрунті, в плівковому пакеті з невеликими отворами.
У березні його висаджують в парники або теплиці. Шар землі — не менш ніж 18—20 см. Перед посадкою прикопані кореневища оглядають, відбирають здорові, з хорошими корінцями і живими бруньками. Після посадки ґрунт добре зволожують, температура повітря має бути 8—10 градусів. З появою перших листків її підвищують до 16—18 градусів. Вологість — 80—85 відсотків.
Висаджують щавель рядами. Ширина міжрядь — 8—10 см, в ряду між рослинами 3—4 см. Дрібні кореневища розміщують щільніше. Перед посадкою коріння бажано обрізати, щоб було однакової довжини — 10 см. Це забезпечить рівномірний ріст. У ґрунтосуміші роблять борозенки і висаджують кореневища трохи похило. Рослини засипають землею до верхівкових бруньок, які залишають відкритими. Парники під час вирощування слід добре провітрювати. Через 25—30 днів рослини можна зрізати вперше, вдруге — у міру відростання листя, зазвичай через 15 днів після першого збирання врожаю. Зрізають гострим ножем не пошкоджуючи верхівкову бруньку. Наступні врожаї будуть менші, ніж перший. Так, під час першого зрізання листя отримують приблизно 55 відсотків від загального врожаю, другого — 30, третього — 15. Загальний період вигонки щавлю становить близько 2 місяців.
Крім того, протягом усього року можна вирощувати щавель у кімнатних умовах, але йому потрібно забезпечити достатнє освітлення.