Свого часу довелося приводити до ладу запущену земельну ділянку. На ній був справжній ліс із акацій, кленів, шовковиць, бузини та іншого самосіву. Дивлячись на це, весь час згадував жартівливу приказку: «Зачепилася за пень, простояла цілий день». Але насправді було не до жартів. Перепробував чимало способів боротьби з пнями та поростю, і ось ділюся.
Передусім старі непотрібні дерева спиляв, залишивши тільки невеличкі пеньки. До речі, хочу відразу похвалитись акумуляторною пилкою, яку придбав нещодавно. Нею працювати приємніше, ніж бензиновою. Сусіди охоче позабирали собі спиляні колоди на опалення будинку взимку. А я почав боротьбу з поростю на пнях.
Отже, зі свого досвіду скажу, що найефективнішою є селітра. Мабуть, цей спосіб багатьом відомий, але нагадаю про нього. Селітру можна брати калієву, натрієву або аміачну (сечовину). У пеньках перфоратором просвердлюю якомога більше глибоких отворів і засипаю в них селітру. Дещо зволожую, вкриваю поліетиленом та міцно обмотую мотузкою.
Пень руйнується приблизно рік, дуже великий — два. Тож не поспішайте знімати плівку! Головне — від кореня більше не росте порость. Також в отвори можна внести гербіцид типу Раундап. А от якщо просто кропити гербіцидами непотрібні ва, діла не буде. Бо дерево ви цим не знищите, а тим більше — його підземну частину.
Кілька спостережень щодо інших засобів.
Кам’яна сіль. На жаль, нею пень не знищите.
Спалювання пня. Спосіб швидкий, але досить пожежонебезпечний, особливо якщо перед тим пень ще й обробляють легкозаймистими речовинами. Не раджу. До того ж, не факт, що коріння під землею вигорить ущент.
Корчування. Спосіб ефективний, але дуже трудовитратний!
Назар САХНО.
Закарпатська обл.