Війна триває, але ворог не має забрати в нас те, заради чого хочеться жити. Бо це зокрема й робить нас духовно сильними та непереможними. Нам життєво необхідно вміти відновлювати свій внутрішній ресурс, який дає духовні сили жити і боротися зі злом, тобто зберігати здатність радіти, любити, благодіяти, завдяки якій можемо стати й джерелом розради та підтримки для інших. Тож по краплинці збираймо всі можливості для душевної радості, щоб утримати наш духовний фронт!
Починайте кожен день із подяки. Спробуйте думати не про те, чого вам бракує по життю, а про те, що маєте і не помічаєте. Прокидаючись вранці, дякуйте Богові за новий день, за те, що можете дихати, бачити, відчувати, ходити; за те, що вам є де спати, що одягнути і чим поснідати. Дякуйте за всіх людей, які були і є поруч з вами, і в молитві згадайте тих, кого вже поруч немає. Дякуйте за кожний промінчик сонця і кожну рослину, які «просто так» дарують вам можливість дихати, а відтак — жити… Вдячність приносить радість і заспокоєння.
Даруйте іншим те, чого самі потребуєте. Будьте другом, коли вам потрібні друзі. Даруйте надію, коли самі її потребуєте. Будьте людяними, коли хочете, щоб і вам допомогли. Даруйте радість іншим, якщо хочете почуватися щасливими. Бо в житті діє золоте правило: «Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм» (Лк. 6:31).
Навчіться бачити довкола все живе — і радійте йому. Природа, створена Господом, — це неймовірний дар людству, невичерпне джерело для споглядання, радості, натхнення і умиротворення. Скільки сили в паростку, який пробивається крізь промерзлу землю або навіть крізь асфальт! Як у краплині роси віддзеркалюється ранкове сонце!.. Вдивляйтеся в них добрими очима, з чутливим і уважним серцем, — це невичерпне джерело для душевної рівноваги і радості.
Будьте корисними для когось. Робіть щодня хоча б одну добру справу для інших — якщо не ділом, то хоча б добрим словом, усмішкою, обіймами, підтримкою. І так, «по зернині», чиніть добро щодня, — із цих «зернинок» зберете щедрий і благодатний для душі врожай радості, добра і вдячності.
Дозвольте трохи радості і для себе — тоді ділитися щастям чи радістю найлегше. Це подібно до того, як запалюємо одну свічку від іншої. Тож турбуйтеся і про себе, не позбавляйте себе того, що приносить вам задоволення: смачна кава зранку, приємна музика, цікава книжка, заняття спортом, спілкування з дорогими серцю людьми, самореалізація, волонтерство тощо. Людина, яка переживає радість, духовно окрилюється і прагне поділитися радістю з іншими.
Радість — один із плодів Святого Духа. Тому Священне Писання і закликає нас: «Завжди радiйте. Безперестанно молiться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi» (1 Сол. 5:16—18), повчає Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
