Савойська капуста менш поширена, ніж білоголова, однак надзвичайно корисна і проста в догляді. Вона містить велику кількість вітаміну С і провітаміну А, також вітаміни групи В, Е, РР і мінеральні речовини — сірку, калій, фосфор, натрій, мідь, кальцій та інші. Це чудовий сечогінний засіб.
У ній менше клітковини, отже, легше перетравлюється порівняно з білоголовою капустою та містить більше калію і заліза, що робить її особливо цінною для поліпшення складу крові та зміцнення серцевого м’яза. Дуже цінується і в дитячому харчуванні. Містить сполуку аскорбіген, який, вважається, має протиракові властивості.
При цьому в догляді менш вибаглива, росте на будь-якому ґрунті, чудово переносить погані кліматичні умови та більш стійка до приморозків. Загалом догляд подібний до догляду за білоголовою капустою.
Капусту ранніх сортів їдять свіжою — використовують для салатів, роблять голубці, але для зберігання вона непридатна. Збирають у міру достигання. Середньостиглі та пізні сорти можна зберігати довго. Їх збирають за один раз. На полі цю капусту можна тримати навіть до зими. Для зберігання заготовляють качани вагою не менше 500 г з двома-трьома покривними листками, які захищатимуть від забруднення та ударів. Оптимальна температура для збирання савойської капусти від -1 до +1 градуса, тобто пізніше, ніж білоголової. У пізніх сортів при низьких температурах навіть поліпшуються смакові якості. А от в чому савойська капуста дещо поступається білоголовій, то це у тривалості зберігання.
Перед зберіганням головки бажано пересипати товченою крейдою, потому їх розміщують зрізом догори так, щоб не торкалися одна одної. Можна обгорнути кожну головку щільним папером і розкласти по полицях.
Тримають у приміщенні з вологістю повітря 90–95 відсотків і температурою 0–3 градуси. Зберігатися савойська капуста може до пів року. Не варто тримати її в теплих, вологих, погано провітрюваних приміщеннях, бо може загнити.
Сторінку підготувала Лідія ГЕРАЩЕНКО.