Бажання квітникарів мати у своїй колекції новинку, якої немає в інших, цілком зрозуміле. Нині спостерігається справжній бум на Іто-півонії, про які ми обіцяли розповісти.
Це гібрид звичних нам трав’янистих і деревоподібних півоній. Свою назву вони отримали на честь японського ботаніка Тоіші Іто. Це досить компактні багаторічні кущі заввишки не більше метра. До переваг можна віднести стійкість до хвороб, шкідників і холоду. Одне слово, вони дуже витривалі. Залежно від сорту цвітіння буває як раннє, так і пізнє. Квіти духмяні, добре стоять у зрізаному вигляді. Більшість із сортів мають насичено-жовтий колір, але на них можуть з’являтись пелюстки та штрихи іншого відтінку. Також у міру розпускання забарвлення може змінюватись. А ще цікаві тим, що мають міцні стебла і тримають квіти у вертикальному положенні, не згинаючись під їх вагою. Цвітіння у таких півоній рясне і тривале — на одному кущі може бути кілька десятків крупних квітів діаметром до 25 см, які цвітуть протягом 3–4 тижнів.
Догляд за Іто-півоніями фактично такий самий, як і за іншими видами. Ростуть вони як трав’янисті, пізно восени стебла коротко обрізують. Розмножують діленням куща, бо при насінному розмноженні не зберігають спадкових ознак. Найкращий час для посадки — осінь. Рослини мають горизонтальну кореневу систему, тож у посадковій ямі для них потрібно забезпечити вдосталь місця. На дно укладають дренаж: щебінь, биту цеглу, керамзит тощо. У яму додають 0,5 кг компосту, 2 склянки золи та 40 г суперфосфату і ретельно змішують із землею. Бруньки мають розміщуватись на глибині 3–4 см. Перші один-два роки бутони бажано обривати, аби кущ набирався сили.
Чи не найпопулярніший сорт — Бартзела, що цвіте яскравими жовтими квітами діаметром до 25 см.
Аліна ЗАЯНЧКОВСЬКА, дизайнерка.
