Осінь — найсприятливіша пора для побілки дерев. Білять дерева в суху безвітряну погоду. Фарбують весь штамб і скелетні гілки на третину довжини. З обережністю білять молоді дерева, аби не завдати молодій корі опіків. До складу побілки додають різні компоненти, змішуючи так, щоб не було грудочок.
Вапно — головна складова суміші. Воно захищає дерева та забарвлює стовбури і гілки в білий колір. Завдяки білизні ті відбиватимуть сонячні промені та будуть захищені від опіків. Для побілки дерев використовують гашене вапно.
Крейда — чинить більш м’яку дію, аніж вапно, тож підходить для обробки молодих дерев, але змивається швидше.
Глина робить суміш в’язкішою, а отже, покриття не так швидко змиватиметься дощами. А ще захищає від опіків, замазує тріщини та пошкодження на корі.
Клей виконує роль прилипача, завдяки йому суміш тримається довше. Але з ним треба обережно, бо надмірна кількість заважатиме корі дихати. Краще віддати перевагу столярному чи шпалерному, а от ПВА бажано не використовувати.
Мило застосовують замість клею, воно також посилює прилипання розчину. Є більш щадним, аніж клей, але функції прилипача має слабкіші. Водночас захищає дерева від появи мохів і лишайників.
Зазвичай використовують звичайне господарське мило, але краще брати так зване зелене. Воно діє як фунгіцид і інсектицид, тобто захищає від шкідників та хвороб.
Поліпшує прилипання суміші і гній. До того ж збагачує розчин корисними речовинами.
Молоко та сироватка також виконують функцію прилипача і дозволяють побілці довше не змиватись із кори, а ще захищають від грибкових хвороб.
Фунгіциди (мідний і залізний купорос, бордоська суміш тощо) є чудовою профілактикою грибкових хвороб. Їх слід обов’язково додавати, якщо дерева уражені.
Карболова кислота завдяки своєму запаху захищає дерева від мишей і зайців.
Рецепти
1.
- 2 кг гашеного вапна,
- 300 г мідного купоросу,
- 1 ст.л. карболової кислоти,
- 10 л води.
Вапно розчиняють у воді. Мідний купорос спочатку розводять у невеликій кількості гарячої води, а потім доливають до вапняної суміші. Додають карболову кислоту.
2.
- 1 л молока або молочної сироватки,
- 2–2,5 кг крейди,
- 1 кг глини,
- 100 мл зеленого мила,
- 10 л води.
3.
- 3 кг меленої крейди,
- 300 г мідного купоросу,
- 5–7 ст.л. крохмалю,
- 10 л води.
Крейду розчинити у воді, окремо розвести в 1 л води мідний купорос, влити у крейдяний розчин. Крохмаль розчинити у 0,5 л води, заварити, влити в основний розчин, усе ретельно розмішати.
4.
- 250 г мідного купоросу,
- 1 кг вапна,
- 2 кг глини,
- 10 л води.
5.
- 2 кг крейди,
- 400 г мідного купоросу,
- 100 г казеїнового клею,
- 10 л води.
6.
- 1 л молока або молочної сироватки,
- 2–2,5 кг крейди,
- 1 кг глини,
- 100 мл мила,
- 10 л води.
7.
- 2–2,5 кг вапна,
- 1 кг глини,
- 1 кг коров’ячого гною,
- 300 г мідного купоросу,
- 10 л води.
Вапно погасити, окремо розвести в гарячій воді мідний купорос, влити у вапно, глину та гній попередньо розмішати з невеликою кількістю води до однорідного стану, змішати всі складники. Дати настоятися 2 год. та побілити дерева.
8.
- 2–2,5 кг гашеного вапна,
- 300 г мідного купоросу,
- 100 г казеїнового клею,
- 10 л води.
9.
- 2 кг вапна
- 300 г залізного купоросу
- 1–2 лопати гною,
- пів бруска господарського мила,
- 1 ст.л. карболової кислоти,
- 10 л води.
10.
- 2 кг вапна,
- 250–300 г мідного купоросу,
- 1 кг коров’ячого гною,
- 50 г березового дьогтю (діє як і карболова кислота),
- пів бруска господарського мила,
- 10 л води.
У спеціалізованих магазинах є готові суміші для побілки. Це хороший варіант для тих, хто не хоче морочитися, хоча він і дорожчий. Такі суміші ще й містять компоненти, що посилюють захисні функції дерева. Також для побілки використовують акрилову або водоемульсійну фарбу. Вона добре тримається навіть після дощу і не заважає дереву дихати.
Важливо! Як уже згадувалось, найбільш ефективною вважають осінню побілку. Вона захищає дерева від сонця взимку та запобігає розтріскуванню кори при температурних перепадах. А ще знижує кількість шкідників, які мають намір зимувати під корою. Працюють у засобах захисту!
Перш ніж білити дерева, пристовбурне коло вкривають плівкою чи полотном. Стовбур уважно оглядають, зішкрібають лишайники та мох, з тріщин вимітають комах. Рани та спили замазують садовим варом. Лише після того розпочинають побілку.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
