Можна, але за певних умов. При цьому тривалість наданої щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше, ніж 24 календарні дні. А за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік, за бажання, може бути виплачена грошова компенсація.
За загальним правилом щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Однак для деяких категорій працівників законодавством України передбачена інша (більша) тривалість щорічної основної відпустки.
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Також у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Статтею 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 №504/96-ВР встановлено заборону заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст.24 цього Закону. Це відбувається у разі звільнення працівника, коли йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
