У кожного з’являється задишка після пробіжки або підйому вгору — це нормально. Тимчасові труднощі з диханням закономірні й після перенесеного грипу чи пневмонії. Але якщо раптом ви почали задихатися навіть під час звичайної прогулянки або просто сидячи на дивані — це може бути ознакою серйозних захворювань. «Порадниця» з’ясувала, в яких випадках потрібно терміново звертатися до лікаря.
СТИКАЄТЬСЯ КОЖЕН ТРЕТІЙ
— Задишка (диспное) — це суб’єктивне відчуття нестачі повітря або утруднення дихання, — пояснює пульмонолог Наталія МАСИЧ. — Від різних форм задишки страждає до 30 відсотків населення планети. Порушення ритму, частоти та глибини дихання може бути фізіологічним: виникає навіть у здорової людини при фізичному навантаженні чи психоемоційній напрузі, або патологічним: з’являється у стані спокою чи під час звичних дій — наприклад, ходьби розміреним кроком. У другому випадку диспное сигналізує про проблеми в організмі й потребує звернення до фахівця.
Згідно з міжнародною класифікацією, виділяють два основні види задишки. Це брадипное, коли дихання уповільнюється до 12 й менше дихальних рухів за хвилину, та тахіпное — поверхневе прискорене дихання понад 20 рухів за хвилину. Крім того, розрізняють хронічну та гостру форму задишки. Перша розвивається поступово й може турбувати людину протягом кількох місяців або років, друга виникає раптово й триває від кількох хвилин до кількох годин.
ПРИЧИНИ
За словами лікаря, почуття нестачі повітря може бути пов’язане з порушеннями як зовнішнього дихання (надходження кисню через легені), так і внутрішнього (тканинного). Основними винуватцями патологічної задишки вважають захворювання дихальної та серцево-судинної систем: бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень, туберкульоз, пневмонія, дихальна чи серцева недостатність, інфаркт міокарда, вада серця, ішемічна хвороба, гіпертонія.
Також причинами проблем із диханням можуть стати алергічна реакція, травма, невроз, анемія, захворювання крові, інфекції, ендокринні патології, інтоксикація організму при різних отруєннях. Фактором ризику є й наявність зайвої ваги.
Залежно від причини розвитку задишки можуть відрізнятися як її прояви, так і супутні симптоми. Наприклад, для бронхіальної астми характерний наростаючий напад задишки зі свистом і задухою. При інфаркті міокарда задишка проявляється раптово та супроводжується болем у грудях, серцебиттям і загальною слабкістю. При пневмонії або гострому бронхіті диспное розвивається протягом кількох годин або днів разом із підвищенням температури тіла та відкашлюванням мокротиння.
ЩО РОБИТИ
— Якщо вас без видимої причини стала системно турбувати задишка, зверніться за консультацією до сімейного лікаря, який за необхідності направить до кардіолога, ендокринолога, гематолога або пульмонолога, — каже Наталія Масич. — Залежно від ваших хронічних захворювань і супутніх ознак будуть призначені додаткові обстеження: загальні аналізи крові та сечі, спірометрія, ЕКГ, УЗД серця, рентген грудної клітки тощо.
Оскільки задишка — це не самостійна хвороба, а симптом, терапія залежить від основної патології, що спровокувала розвиток диспное.
ВАЖЛИВО! Якщо сильна задишка виникла раптово й супроводжується задухою, болем у грудях, нудотою, блюванням або високою температурою, потрібно негайно звернутися до лікаря або викликати «швидку». Це може бути симптомом серйозних захворювань: астми, набряку Квінке, пневмонії, інфаркту міокарда.
ПРОФІЛАКТИКА
Для запобігання появи задишки потрібно відмовитися від куріння та зловживання алкоголем; уникати стресів і сильних переживань; спати не менше 8 год.; не перевтомлюватися та вибирати оптимальне спортивне навантаження. Крім того, важливо позбутися зайвих кілограмів та виключити з раціону важку жирну їжу, фастфуд, газовані напої. Для зміцнення бронхів і легень корисна також дихальна гімнастика та щоденні тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
Ірина КАДЧЕНКО.