Якщо вас періодично став турбувати тягнучий біль у спині та відчуття «мурашок» у кінцівках, — це характерні симптоми спондильозу. «Порадниця» з’ясувала, що це за хвороба та як з нею боротися.
Найчастіше страждають шия та поперек
— Спондильоз — це хронічне захворювання хребта, пов’язане з дегенеративно-дистрофічними змінами в міжхребцевих дисках, а також з появою остеофітів (кісткових наростів) на поверхнях хребців, — пояснює лікар-хірург вищої категорії Володимир ЦИПКО. — Особливістю захворювання є довгий безсимптомний перебіг. На пізніших стадіях, із розростанням остеофітів, з’являється виражений біль і скутість рухів, а в запущених випадках можливе зрощення хребців, повне обмеження рухливості та втрата працездатності.
Спондильоз може зачіпати всі відділи хребта, але частіше зустрічається ураження шийного й попереково-крижового відділів. Здебільшого захворювання зустрічається у пацієнтів віком від 50 років, чоловіки й жінки схильні до нього приблизно однаковою мірою.
У чому причина
За словами фахівця, основною причиною виникнення спондильозу вважають вікові зміни: з роками міжхребцеві диски, кістки та зв’язки хребта зношуються, що призводить до утворення кісткових розростань, формування протрузій і гриж.
Також провокативними чинниками для розвитку патології можуть стати надмірні фізичні навантаження, часті або тривалі переохолодження, травми спини, малорухливий спосіб життя, ожиріння, наявність остеохондрозу, сколіозу, кіфозу, плоскостопості, а також ендокринних захворювань і порушень обміну речовин.
Швидкість розвитку спондильозу багато в чому залежить і від генетичної схильності.
Тривожні симптоми
Типовими проявами спондильозу є відчуття тяжкості та певне обмеження рухливості в ділянці ураженого відділу хребта, тупий ниючий локальний біль, який посилюється під кінець дня. З розвитком хвороби болі можуть турбувати ночами, виникаючи не тільки під час руху, а й у стані спокою. Також можлива підвищена стомлюваність, оніміння кінцівок.
Симптоми багато в чому залежать й від локалізації патологічного процесу. За шийного спондильозу людину можуть турбувати мігрені, запаморочення, шум у вухах, мушки перед очима, порушення сну. Ураження грудного відділу хребта можна сплутати з проявами стенокардії або патологій органів дихання. А за спондильозу поперекового відділу хребетного стовпа іноді спостерігаються «ватність» ніг і переміжна кульгавість.
У низці випадків захворювання протікає безсимптомно й виявляється випадково під час проведення рентгенографії хребта з приводу інших захворювань або травм.
Діагностика, лікування
— Незалежно від того, який відділ хребта постраждав, полегшення пацієнту зазвичай приносить положення з невеликим нахилом тулуба вперед, — каже Володимир Ципко. — Це характерна особливість спондильозу, завдяки якій лікарі можуть поставити попередній діагноз. Додатково призначають рентгенографію, що дає змогу виявити кісткові нарости або втрату висоти міжхребцевого диска, КТ або МРТ — для виявлення гриж і аномалій у м’яких тканинах хребта, а в разі підозри на ушкодження нервів — електронейроміографію — для оцінки проведення імпульсів нервовими волокнами й здатності м’язів реагувати на сигнали.
У разі спондильозу зазвичай застосовують консервативну терапію з метою уповільнення дегенеративних процесів, усунення больового синдрому та відновлення рухливості хребта. Для цього призначають медикаментозне лікування: протизапальні й знеболювальні препарати, міорелаксанти, хондропротектори, а також фізіопроцедури, голкорефлексотерапію, після усунення болю — масаж, лікувальну фізкультуру.
Крім того, пацієнту доведеться змінити спосіб життя: виключити важкі статичні навантаження, але зберегти адекватну рухову активність; контролювати поставу; регулярно робити ранкову зарядку та розминку під час сидячої роботи; відмовитися від шкідливих звичок; позбутися зайвої ваги; додати до раціону продукти, які містять кальцій, клітковину та вітаміни.
У разі неефективності консервативних методів потрібне хірургічне втручання.
Ірина КАДЧЕНКО.
