Хвороба Паркінсона — поширене невиліковне неврологічне захворювання, яке здебільшого вражає людей старше 60 років. «Порадниця» з’ясувала, як запідозрити руйнівну недугу на ранніх стадіях, хто — у групі ризику та чи існують заходи профілактики.
Чоловіки хворіють частіше
— Хвороба Паркінсона (ХП) — це хронічне, повільно прогресуюче дегенеративне захворювання головного мозку, що проявляється комплексом рухових розладів, порушенням рівноваги та постави, — пояснює лікар-невролог вищої категорії Оксана ЩИТНИК (на фото). — Хвороба розвивається через незворотні зміни в певних зонах мозку, внаслідок чого знижується вироблення хімічної речовини дофаміну, що відповідає за передачу сигналів між нервовими клітинами. У результаті мозок перестає надсилати правильні команди м’язам, через що порушується координація, з’являється тремор, скутість, уповільненість рухів. На пізніх стадіях пацієнту загрожує деменція та повна нерухомість.
Захворювання вперше було описано в 1877 році англійським лікарем Джеймсом Паркінсоном, який назвав його тремтливим паралічем. Ризик розвитку паркінсонізму істотно підвищується з віком, хоча трапляються випадки захворювання й у молодих людей. Чоловіки схильні до ХП більше, ніж жінки.
У чому причина
Точна причина захворювання досі не встановлена, але до основних факторів ризику належать:
— спадковість — ризик захворіти набагато вищий, якщо недуга є у ваших близьких родичів;
— вік — хворобу Паркінсона переважно діагностують у пацієнтів старше 60 років;
— негативний вплив навколишнього середовища — це можуть бути несприятливі екологічні умови, робота на шкідливому виробництві, частий контакт із пестицидами, гербіцидами, розчинниками, солями важких металів;
— атеросклероз та інші захворювання судин;
— черепно-мозкові травми;
— перенесений вірусний енцефаліт.
Тривожні симптоми
Захворювання має кілька стадій, тож симптоми наростають поступово. Важливо помітити тривожні ознаки якомога раніше, оскільки з прогресуванням ХП гине все більше нейронів, що в підсумку призводить до інвалідизації. Симптомами недуги можуть бути:
— занепад сил, загальне нездужання, різкі перепади настрою, сильна дратівливість — характерні для початку хвороби;
— зміна ходи: виникає хиткість, кроки стають короткими та невпевненими, можливі часті падіння;
— порушення мови та почерку: людина починає говорити тихо, нерозбірливо, гугняво, написані нею літери стають дрібними та «тремтячими»;
— збідніння міміки: обличчя гірше виражає емоції, «застигає», стаючи схожим на маску;
— проблеми з м’язами: виникають болючість і скутість, підвищений тонус;
— обмеженість і уповільнення звичних рухів;
— тремтіння рук, ніг, голови або щелепи, що часто виникає у стані спокою;
— порушення постави, сильна сутулість, поява так званої «пози прохача»;
— порушення сну;
— на пізніх стадіях — деменція.
Діагностика та лікування
— Діагноз здебільшого встановлюють на підставі клінічної картини та характерних рухових симптомів, — каже Оксана Щитник. — Додаткові обстеження (електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, УЗД судин мозку) проводять для того, щоб виключити інші патології зі схожими проявами — пухлину головного мозку, інсульт, депресію.
Оскільки захворювання вважають невиліковним, методи терапії спрямовані на уповільнення його розвитку, полегшення симптомів і максимальне збереження якості життя пацієнта. Для цього призначають прийом протипаркінсонічних препаратів, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, масаж, заняття з психотерапевтом. Дуже важливо змінити спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресів і перевтоми, мінімізувати контакт зі шкідливими речовинами (навіть з побутовою хімією), дотримуватися спеціальної дієти.
Дієта для профілактики паркінсонізму
Для зниження ризику виникнення ХП дотримуйтесь дієти, яка багата на вітаміни групи В, фолієву кислоту та клітковину. Ці речовини містяться у свіжому шпинаті, броколі, болгарському перці, зеленому горошку, печінці, але можна приймати їх й у складі вітамінних комплексів.
Також обов’язково включіть у раціон горіхи (мигдаль, фундук, волоські), сухофрукти, хліб з висівками, насіння соняшнику, соєві продукти, пророщену пшеницю, лляну та оливкову олії. Частіше їжте ягоди, виноград, яблука та цитрусові, в них містяться речовини, які захищають нейрони від руйнування, — флавоноїди й антоціани. При цьому відмовтеся від консервів, випічки, цукерок, печива та міцного чаю.
«Зірки» з хворобою Паркінсона
Хворобу Паркінсона діагностували в багатьох відомих людей. Серед них — актор і кінопродюсер Майкл Джей Фокс, який прославився роллю Марті Макфлая в культовій комедії «Назад у майбутнє». Причому захворювання виявили в 1991-му, коли йому було всього 30 років. Актор публічно оголосив про свій діагноз у 1998-му і з того часу активно займається боротьбою з цією недугою, заснувавши благодійний фонд для фінансування досліджень і пошуку методів лікування. Також від хвороби Паркінсона страждали художник Сальвадор Далі, боксер Мохаммед Алі, рок-музикант і співак Оззі Осборн.
Ірина КАДЧЕНКО.
