Його можна зрізати вже через 4–5 тижнів після появи сходів, а буває, й раніше. Культура холодостійка, тому й вирощують з ранньої весни до пізньої осені. Насіння висівають аж до другої половини вересня. До речі, шпинат вирощують і як озиму культуру.
Не варто побоюватись нічних холодів. Навпаки: низькі температури допоможуть зберегти свіжість і поживні речовини рослини.
Ділянку під шпинат обирають освітлену та родючу, з добре дренованим ґрунтом. Нарізають по ній борозенки завглибшки близько 1–2 см на відстані не менше 20 см, поливають і висівають насіння. Між насінинами залишають 5 см. Присипають родючим ґрунтом, ущільнюють і знову поливають. Сходить шпинат не дуже швидко, приблизно 10–14 днів. Тож перед посівом насіння замочують на 1–2 дні на блюдці з водою та ставлять у тепле місце. Перед посівом підсушують до сипкого стану.
Грядку регулярно поливають. Коли сформується перший справжній листок, рядки прополюють і проріджують, залишаючи між рослинами інтервал 10 см.
Листя збирають, доки рослини не пішли у цвіт, бо тоді воно стає грубим і неприємним на смак. Зазвичай це роблять, коли в розетці утвориться 5–6 добре розвинутих листочків. Працюють уранці, коли спаде роса, зрізуючи розетки з частиною корінця, щоб не розсипалися.
Шпинат швидко псується, в холодильнику зберігається не більше трьох днів, але його можна заморозити.
До слова, шпинат містить багато вітамінів і мінералів, особливо ж — заліза, а отже, сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові. А ще — багато білка, кальцію, антиоксиданти, фолієву кислоту. Нормалізує роботу кишківника, зміцнює серцевий м’яз, тонізує нервову систему. Корисні властивості шпинату зберігаються навіть під час термообробки.
