ЧАС РОЗСАДИ
Клопотів, пов’язаних із майбутнім сезоном, у господарів помітно додається, і багато в чому цей місяць визначає, наскільки плідним буде результат усього року. Адже перше, що необхідно, — висіяти розсаду овочевих культур.
У першій декаді сіють томати, перці, баклажани, капусту. Ранні сорти капусти висівають аж до останніх днів місяця, середні — з 25 березня та продовжують до двадцятих чисел квітня.
Важливе значення для отримання міцної здорової розсади має ґрунтова суміш. Рецептів її приготування багато, при цьому як основні компоненти використовують дернову, листову та городню землю, перегній, крупнозернистий річковий пісок або інший розпушувач (перліт, вермикуліт).
Вибираючи термін посіву, орієнтуються на рекомендації виробника насіння, зазначені на упаковці, погодні та кліматичні умови.
У березні проводять ранньовесняні посіви у відкритий ґрунт. Якщо погода дозволяє і зійшов сніг, можна приступати до сівби на відкритих грядках холодостійких культур: петрушки, кропу, моркви, цибулі. Наприкінці березня з настанням стійкого потепління приступають до посіву буряків на ранню пучкову продукцію. Грядки вкривають агроволокном або плівкою, щоб захистити ранні сходи від капризів природи.
Посіяні у відкритий ґрунт наприкінці березня — початку квітня редька, ріпа швидше підростають і стають маловразливими до пошкоджень земляними блішками або капустяними мухами, які активізуються при прогріванні ґрунту.
Також пікірують розсаду. До кінця місяця підрослу, посіяну в ящики або дрібнокомірчасті касети, пікірують у більш містку тару, в якій рослини не будуть притіняти та пригнічувати одна одну.
Господарі оглядають, ремонтують і утеплюють парники та теплиці, готують їх до майбутньої висадки розсади тепличних культур — томатів, перцю, огірків, а також посіву редьки та ранньої зелені.
У теплицях, що обігріваються, час сіяти зеленні культури. Але якщо вже сприяє погода та ґрунт достатньо прогрівся, салат, крес-салат, зелену цибулю, руколу можна висівати на грядках у відкритому ґрунті.
Наприкінці березня розпочинають підготовку бульб до посадки. Щоб сходи були дружними та швидкими, за 20–30 днів до висадки в ґрунт приступають до пророщування картоплі. Для цього посадковий матеріал переглядають, відбраковують уражені хворобами бульби, розкладають у ящики та зберігають у світлому місці при температурі 18–20 градусів у перші 10–12 днів. Надалі температурний режим підтримують в діапазоні 10–14 градусів.
ГЕНЕРАЛЬНЕ ПРИБИРАННЯ
Для садівників у цей час настає спекотна пора — необхідно провести генеральне прибирання саду. Почати слід з формування крон плодових дерев, обрізування ягідних культур і чагарників.
Проводити цю процедуру важливо до початку сокоруху й бажано після того, як мине загроза значного зниження температури. Видаляють усі пошкоджені та сухі гілки; пагони, що ростуть усередину крони або вгору; слабкі гілки, які згодом затінятимуть більш сильні та розвинені.
Спочатку приступають до обрізування яблунь і груш, потім абрикосів, аличі, слив і в останню чергу персиків. Зрізи обробляють антисептичною фарбою чи садовим варом. Не рекомендується обрізувати в сильні морози, які негативно впливають на зрізи та висушують гілки, а також у період руху соків.
Після проводять профілактичну обробку плодових дерев і ягідних культур. До цієї процедури приступають в останній тиждень березня, коли встановиться тепло (температура вище 5 градусів). У боротьбі з грибковими захворюваннями використовують препарати, що містять мідь, або системні фунгіциди.
Час лікувати стовбури дерев. Якщо на них з’явилися тріщини, так звані морозобоїни, кору, що відшарувалася, акуратно обрізують до здорової тканини та замазують садовим варом. Цю тягучу речовину також використовують для обробки зрізів після видалення зайвих гілок і пошкоджених гризунами місць.
Якщо ви не встигли обробити стовбури та скелетні гілки вапняним розчином, побіліть їх на початку березня. Це допоможе уникнути сонячних опіків, обморожень, тріщин у корі, які є лазівкою для інфекцій і укриттям для комах-шкідників.
Не забувайте оновлювати отруйні приманки для гризунів, розкладаючи в затишних місцях і норах, щоб їх жертвами не стали домашні тварини та птахи.
Також подбайте про те, щоб у саду знайшлося місце для пернатих, які дуже допомагають боротися зі шкідниками. З цією метою встановлюють нові шпаківні та чистять старі.
ЗНІМАЄМО УКРИТТЯ
Багаторічні квіткові культури, що зимували у відкритому ґрунті, підживлюють мінеральними добривами, які розкидають на клумбах. Зі снігом, що тане, вони надійдуть у ґрунт і рівномірно розподіляться в кореневій зоні рослин. Їх можна замінити розчином коров’яку або пташиного посліду.
На початку березня сіють на розсаду квіти з довгим вегетаційним періодом: ехінацею, вербену, іберіс, колеус, гвоздику трав’янку, левовий зів, однорічні флокси. Схильні до захворювання на чорну ніжку культури (айстру, лобелію, левкой) висівають у простерилізований ґрунт і періодично поливають біофунгіцидами.
Троянди та інші багаторічні квіти, укриті на зиму, продовжують провітрювати в сонячні дні, поступово привчаючи рослини до відкритого повітря. Остаточно знімають покривний матеріал, коли мине ризик підмерзання кущів.
Якщо погода не дозволяла зняти укриття з лілій, гіацинтів і нарцисів у лютому, то не забудьте зробити це в березні. Головне для цих холодостійких квітів, щоб нічні температури не опускалися нижче мінус 7 градусів.
Підготував Руслан ВЛАСЕНКО.
