Відбирають їх із міцних розвинутих кущів, на яких ще влітку залишили не більше 1–2 плодів. Такі рослини всі сили спрямують на розвиток насінників.
Восени плід зривають і залишають дозарювати при кімнатній температурі на 10–30 днів. Цей термін залежатиме від стиглості баклажана. Плід за цей час підв’яне, набуде темного кольору, розм’якне, а насіння повністю визріє, стане темним і дуже твердим. Після цього плід натирають на крупній тертушці та відділяють насіння від м’якоті. Або ж натертий баклажан поміщають у посудину з водою та добре перетирають руками, щоб виокремити насіння. Те, що осіло на дно, залишають, а що спливло — викидають. Якщо немає тертушки, баклажан розрізають навпіл і вибирають насіння ложкою. Потім кілька разів промивають водою, доки вона стане повністю чистою. Після цього насіння протягом кількох днів повністю висушують і закладають на зберігання. Тримають у паперових пакетах або полотняних мішечках в сухому темному місці. Насіння зберігає схожість 3–4 роки.
Небажано залишати на насіння покупні плоди, адже невідомо — сорт це чи гібрид.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.