Маю чималу колекцію винограду. Сорти переважно укривні. Однак із укриттям кущів ніколи не поспішаю. Клімат змінився, останніми роками зими в нас переважно м’які. І дуже важливо брати це до уваги.
Приміром, дружина ніколи не укриває свої троянди — і всі вони чудово перезимовують. Натомість якщо укрити, є ризик, що випріють. Так і з виноградом. Укриваю його, лише коли настануть стійкі морози. Зазвичай ближче до кінця листопада.
Роблю все дуже просто. Поряд із кущами викопую канаву глибиною на штик лопати. Лози пришпилюю до землі. Зверху насипаю шар ґрунту товщиною 10–15 см.
Укрити можна ще й агроволокном чи іншим нетканим матеріалом, будматеріалами (шифером, руберойдом, дошками), підручними засобами (залишки лінолеуму, мішки з-під цукру тощо). Їх укладають поверх лоз, а зверху ледь присипають землею. Головне — забезпечити повітрообмін. Тому полімерні плівки використовувати не раджу — під ними утворюється парник. Живете поблизу лісу — згодиться ялинове гілля. На нього укладають лозу і ним же прикривають. Зверху покладіть щити з дощок чи шиферу.
Важливо! Перед укриттям кущі обприскую 3-відсотковим розчином залізного чи мідного купоросу. Це хороша профілактика від хвороб. Обприскую в безвітряний день. Температура має бути не нижче 5 градусів тепла.
Олексій КЛИШКО. Київська обл.