Хоч би як його готували до зберігання, все одно часничини з часом висихають, жовтіють і до вживання стають непридатними. Але в мене не пропадає жодної часточки — я часник сушу.
Раніше купувала в магазинах часниковий порошок, упакований у яскраві пакетики, та багато переплачувала. Та й купувала не стільки приправу, скільки штучні добавки для покращення смаку та запаху на додачу! Тож твердо вирішила сушити часник власноруч.
Спосіб 1. Очищені часточки нарізаю тонкими пластинками — тут як із сухофруктами: що тонше наріжете, то швидше і краще просушиться. Застилаю деко пергаментним папером і викладаю часточки. Папір — обов’язковий, інакше до дека часточки приклеюються намертво. Деко ставлю в духовку при 80 градусах і сушу часник з відкритими дверцятами приблизно годину або трохи довше. Зрідка перемішую. Готовий часник стає золотистим і легко кришиться. Обережно, не пересушіть, інакше гірчитиме. Коли охолоне, тричі прокручую на м’ясорубці з дрібними отворами. Частина зубчиків перетвориться при цьому на порошок, а частина залишиться в невеликих гранулах. Якщо хочете однорідну пудру, можна розтерти в ступці чи блендері.
Спосіб 2. Нарізаю часточки (приблизно по 2 мм), кладу на пергамент (звичайний папір не підійде, приклеїться) і поміщаю на кухні в батарею. Сушиться так довго — близько двох тижнів. Якщо часточки гнуться, отже, не досохли, — сушу ще. Запах перші 2 дні стоїть інтенсивний, але у міру висихання зменшується. Хоча на кухні часниковий аромат мені не заважає, та й профілактика вірусів хорош завдяки фітонцидам! Потім також подрібнюю на м’ясорубці.
Роблю іноді змішану приправу: пропускаю через м’ясорубку висушений часник разом із насінням кропу та коріандром — виходить чудова заправка до м’яса. На 1 кг м’яса — по чайній ложці часникової приправи плюс сіль і мелений перець. Ще залишаю трохи сушених часточок, не перекручуючи, — ними потім начиняю шматки яловичини, свинини та телятини під час запікання.
Обидва способи хороші, до «батарейного» вдаюсь, коли треба насушити невелику кількість. Кількість свіжого часнику може бути різною (хоч одна головка на пробу, хоч кілограм). До речі, лише з 300 г свіжого продукту в мене виходить близько 110 г сушеного часнику.
Зберігати порошок і скибочки потрібно в герметичному посуді в сухому темному місці (кухонній шафі). Якщо потрапить волога, порошок «задубіє». Це універсальна заготовка — супи, рагу, печеня, м’ясо, птиця, овочі в нашій родині навряд чи обходяться без цієї запашної приправи. Крім того, на відміну від свіжого часнику, порошок дає більш тонкий аромат, наприклад, при маринуванні м’яса. Чудовий спосіб збереження багатого врожаю!
Любов ПАРХОМЕНКО. м. Самбір.
