Сосиски — страва надзвичайно популярна, проте постійно її вживати експерти не радять. Такими вареними міні-ковбасками теоретично можна ласувати навіть сирими. Проте, як свідчать проведені в попередні роки лабораторні перевірки, навіть у легальній торговельній мережі можна придбати залежалий або виготовлений з порушеннями товар, у якому «зашкалюватиме» кількість шкідливих бактерій, передусім кишкової палички. Тож варять сосиски не тільки задля покращення смаку, а й убезпечення від таких неприємних сюпризів.
СТРОКАТИЙ СКЛАД
Утім, жодна термічна обробка не здатна покращити склад сосиски, тож саме на це варто звертати найбільшу увагу. За класичною рецептурою, колись їх готували з яловичини і свинини, пізніше почали додавати жир та крохмаль, що дозволило цей продукт значно здешевити. Нині у складі сосисок можна знайти молочні білки, рослинні компоненти, харчові домішки — барвники, ароматизатори, загусники, підсилювачі смаку, і не всі з них цілковито безпечні для людського організму. Навіть дозволені до використання «єшки» можуть негативно впливати на шлунково-кишковий тракт, спричиняти алергію чи сприяти загостренню наявних у людини хронічних захворювань.
Але найбільше якість сосисок потерпає від низької якості м’яса, з якого їх виготовлено. Під час побіжного вивчення маркування товарів цієї групи можна помітити цікаву відмінність: у складі сосисок другого сорту, окрім традиційної сировини, часто зустрічаємо м’ясо механічного обвалювання (його ще маркують за допомогою абревіатури ММО або ММД). Це дешева сировина, отримана шляхом перемелювання в емульсію фактично відходів м’ясного виробництва — кісток і хрящів із залишками м’яса, шкірок, хвостів тощо. Звучить не просто неапетитно, а ще й небезпечно, адже така емульсія містить дрібні фрагменти кісточок, які можуть пошкодити слизову оболонку шлунка.
ДИТЯЧІ — ТЕЖ ДОРОСЛИМ
Перевірки складу м’ясної сировини в сосисках жодні контролюючі органи у нас не проводять, тож споживачеві нічого не залишається, як розраховувати на чесність виробника, котрий має відверто зізнаватися в тому, що саме поклав у свій продукт.
У будь-якому разі експерти радять купувати лише сосиски вищого сорту — у сподіванні, що в них немає ММО. Особливу увагу радять звертати на товар дитячої групи, із відповідною назвою — в таких сосисках має бути виключно максимум м’яса й мінімум домішок. До них зазвичай навіть спецій додають мінімальну кількість. Тож саме дитячі сосиски радять купувати до столу навіть дорослим.
ОБИРАЙТЕ ПЕРЕВІРЕНИХ ВИРОБНИКІВ
У сосисках вищого сорту м’ясної сировини має бути сто відсотків, а у продукті першого сорту — сімдесят. Утім, навряд чи ви знайдете таку цілком ідеальну сосиску, адже навіть у якісний товар додають субпродукти і не попереджають про це споживача. Та найгірше, коли традиційну сировину замінюють рослинною, змушуючи нас платити не за м’ясо, а за дешевий сурогат. Щоб хоч якось убезпечитися від фальсифікаторів, варто обирати сосиски відомих і перевірених марок та шукати їх у легальній торговельній мережі. Якісним може бути й товар від невеликих виробників, але знайти його непросто і коштуватиме недешево. Взагалі марно сподіватися, що в дешевій міні-ковбасці буде лише натуральне м’ясо…
Пам’ятайте — що менший термін зберігання продукту, то він натуральніший. М’ясні «довгожителі» мають надмірну кількість консервантів. Більшість сосисок, які бачимо в магазинах, мають термін придатності від 15 до 30 діб. Водночас експерти нагадують, що термін придатності найбільш якісної та найбільш «м’ясної» сосиски в натуральній оболонці, якщо не запакована під вакуумом, обмежується 72 годинами!
Обираючи сосиски за їх складом, пам’ятайте, що всі інгредієнти вказані за таким принципом: що більше котрогось у загальній масі, то ближче він до початку переліку.
Найкращий склад сосиски приблизно такий: м’ясо, сало, цукор, сіль, спеції плюс нітрит натрію (Е 250) у помірній кількості. Останній надає сосискам апетитного рожевого кольору, і краще, якщо цей відтінок буде блідо-рожевим чи навіть сіро-рожевим. Якщо сосиска підозріло яскрава, можливо, в ній забагато нітриту натрію.
Крім того, у складі якісної можуть бути субпродукти, яйця, вершки та сир. Фактично це й усе, що ми б воліли бачити в цій страві. На маркуванні сосисок має бути вказано вичерпний перелік основних і допоміжних інгредієнтів, які входять до їх складу, поживна та енергетична цінність продукту, умови й термін зберігання. Але прочитати всю необхідну інформацію можна лише в тому разі, якщо купуєте товар у заводському пакуванні.
На маркуванні, передусім, має бути зазначено назву харчового продукту та нормативний документ, за яким його виготовлено — ДСТУ (Державний стандарт) або ТУ (технічні умови, себто власна рецептура виробника). Експерти радять обирати товар, виготовлений за Держстандартом. Зважайте на те, чи вказана юридична адреса виробника або його виробничих потужностей — якщо її немає, автору сосисок є що приховувати, тож краще відмовтеся від купівлі такого «шедевру». Не беріть з вітрини продукт, термін придатності якого добігає кінця. За визначеного виробником температурного режиму сосиска ще «проживе» один-два дні, але ви не можете бути впевнені, що в усіх магазинах його суворо дотримуються. Звертайте увагу й на герметичність пакування сосисок: якщо порушена, сосиски можуть бути зіпсовані.
ТЕСТ НА КРОХМАЛЬ І… «ХІМІЮ»
Перевірити їх якість — принаймні частково — можна і в домашніх умовах: наприклад, виявити наявність крохмалю за допомогою простого тесту. Крапніть на зріз сосиски розчин йоду. Якщо поверхня посиніє — знайте, що виробник зекономив на м’ясі й додав крохмалю. Щоб дослідити якість сировини, можна провести ще один експеримент. Для цього треба нарізати міні-ковбаску дрібними кубиками й залити окропом. Якщо вона складається лише з м’ясної сировини і не містить рослинних домішок та утримувачів вологи — кубики осядуть на дно, а не спливуть на поверхню. Виявити «нашпигований» хімією продукт можна і при варінні: натуральна сосиска при приготуванні не буде «роздуватися» у кілька разів, та ще й забарвлювати воду в рожевий колір.
Інна ПОЛЯНСЬКА.
