Галина ГУНЯГА з села Геронимівка, що на Черкащині, вже кілька років вирощує у своєму садку екзотичні й цілющі ківі-актинідії.
– Маленьким, зеленим і не «волохатим» диво-фруктом мене пригостила сусідка. Вона привезла саджанці з-за кордону, – каже пані Галина. – Онуці моїй так сподобалося, що й собі вирішила виростити міні-ківі. Плоди актинідії можна також сплутати з великим виноградом, хоча насправді це родич ківі. Переконатися можна, розрізавши плоди і спробувавши (на смак солодкі).
Актинідія цілюща – деревовидна ліана. Плодоносить кисло-солодкими ягодами, багатими на вітамін С (його більше, ніж у смородині та лимоні), з ніжною м’якоттю. Також містять специфічний ензим, що діє на організм людини аналогічно ферменту папаїну: стимулює розщеплення та засвоєння білків. Та й сама рослина морозостійка, невибаглива, не боїться шкідників.
– Якщо хочете виростити диво-ягоду у своєму садку, вибирайте саджанці, отримані в результаті розмноження актинідії живцями: вони краще зберігають якості сорту, ніж отримані з насіння, – радить господиня. – Саджанцю має бути менше трьох років, інакше погано прийметься. Бувають жіночі та чоловічі рослини актинідії.
Для появи плодів у саду обов’язково повинна бути пара. Взагалі для запилення на 5–6 жіночих дерев вистачає одного чоловічого, тож можна брати «актинідії-мами» різних сортів для отримання урожаю в різні терміни. І найважливіше – купуйте деревця в контейнерах, що оберігають коріння рослини.
На замітку:
- рослин має бути мінімум дві;
- ділянка має бути сонячною, хоча рослина переносить і тінь;
- саджанці краще висадити не густіше, ніж через 1,5 м;
- ліані потрібно витися, тому без опори не обійтися;
- вологість і кислотність ґрунту повинна бути помірною.
Існує безліч порад, як правильно садити й доглядати за актинідією. Однак кожен український господар знає, як потрібно садити виноград, тому сміливо і її садіть так само, радить господиня.
– Єдине, чого боїться актинідія, – котів: вони полюбляють обгризати її молоді пагони, а інколи навіть корені. Мабуть, нутром відчувають, що в цій ліані багато корисного, – сміється Галина Іванівна. – Молоді саджанці, що вирощую із живців для подруг і сусідів, накриваю сіткою, тому що навесні так і приваблюють усіх сусідських котиків.
Зауважимо, ліана містить речовини, що діють на центральну нервову систему (алкалоїди), – чим не валеріана? Навряд чи наших котиків цікавлять інші компоненти актинідії – аскорбінова кислота, органічні кислоти, цукри, пектини й дубильні речовини, вітамін Р, каротин, що містять плоди. А от нам вони корисні: можуть вилікувати навіть від цинги. Також це дієвий протигельмінтний засіб, знімає біль, корисний при бронхіальній астмі та кашлюку.
– Плоди цінні у будь-якому вигляді. Здебільшого вживаємо сирими. Пробували заморожувати, – ділиться господиня, – можна з них варити компот, варення і мармелад, навіть приготувати вино. Та чи не найціннішими ліками є «сире варення» – плоди, перетерті з цукром. По-перше, там зберігається весь запас вітаміну С. По-друге, це чудовий засіб від закрепів. Тому не рекомендують давати дітям варення у надмірній кількості – 1–2 ч. л. на день. Від серцевих хвороб «ківі» застосовують, як валеріану, та діє він м’якше.
– Краса також лікує, – усміхається пані Галина, – у цьому вже переконалася. Квітуча ліана наповнює сад приємним ароматом, схожим на жасмин. Восени її листя стає яскраво-жовтим, помаранчевим і червоним.
Сніжана КАЛЮЖНА. Черкаська область.
