Багато уявлень і тверджень минулого століття, зокрема стосовно харчування, піддаються критиці або безповоротно спростовані й забуті. Але, попри доступність наукових даних, продовжують поширюватися псевдонаукові, суб’єктивні та упереджені твердження про харчування, їжу, поживні речовини. І це відбувається на всіх рівнях: від академічного до «б’ютіблогерського», стверджують у МОЗ. Президент Асоціації дієтологів України, консультант з громадського здоровʼя МОЗ України Олег ШВЕЦЬ спростував сім найпопулярніших міфів, які досі супроводжують тему харчування.
1. «Гарячі супи сприяють кращому травленню та є обов’язковими у щоденному меню».
Перші страви поживні завдяки вмісту корисних інгредієнтів та їх кількості — більше овочів, менше насичених жирів і солі.
Водночас переконливих наукових даних про визначальний вплив супу на фізіологію травлення немає. Недостатньо обґрунтовані й твердження, що відсутність перших страв у щоденному меню може збільшувати ризик захворювань шлунково-кишкового тракту.
2. «Їжу не можна запивати водою або іншими напоями».
Шлункова секреція адаптується до їжі, яку ми споживаємо. Кількість соляної кислоти й ферментів змінюється залежно від консистенції їжі.
Запивати чи не запивати їжу — справа індивідуальної звички та вподобань. Це не впливає на фізіологію травлення. Натомість пиття під час вживання їжі може впливати на повільніше насичення та зменшення кількості з’їденого. Це може стати у пригоді людям, котрі намагаються позбутися зайвих кілограмів.
3. «Гострі та кислі страви небезпечні й можуть спричинити гастрит і виразку».
Висока кислотність шлункового соку є нормою. Кислота знешкоджує небезпечні патогени, які надходять із їжею, і допомагає розпочати процес травлення. Слизова оболонка шлунка надійно захищена від такої кислоти, тож гостра чи кисла їжа не порушує його захист і не є причиною виникнення гастриту та виразки.
Проте внаслідок інфікування бактеріями Хелікобактер Пілори або вживання протизапальних ліків захисна спроможність слизової оболонки може зменшуватися. Тоді ризик її запалення та пошкодження зростає.
4. «При хворобах органів травлення не можна вживати свіжі овочі та фрукти».
Найважливіший поживний компонент рослинної їжі — харчові волокна (клітковина). Вони забезпечують потрібний баланс мікробіому кишківника.
Водночас варто пам’ятати, що клітковина є як у сирих, так і в приготовлених рослинних продуктах. Тож при гострому запаленні доцільно тимчасово обмежити їх споживання, допоки симптоми будуть узяті під контроль. Потім доцільно повернути свіжі та приготовлені овочі, фрукти, ягоди у щоденне меню.
5. «Молоко шкідливе для дорослих, адже вони не переносять лактозу».
Меншу продукцію ферменту, що відповідає за перетравлення лактози, мають лише близько 20 відсотків дорослих людей. Але їм варто не виключати молочні продукти з раціону — лише обмежити порції. Продовження споживання йогуртів і домашнього сиру навпаки сприяє поліпшенню переносимості лактози.
Важливо! Генетичні тести не виявляють непереносимість лактози. Про неї свідчать виключно прояви нудоти, болю, здуття живота і діареї при споживанні значної кількості продуктів із лактозою.
6. «Оптимальним є часте дробове харчування».
Часте харчування не виключає споживання надмірної кількості їжі і не допоможе втратити вагу. Воно також не є показаним при синдромі подразненого кишківника, адже більша кількість прийомів їжі зумовлює зростання частоти симптомів. Проте розумно уникати вживання великих порцій із надмірною часткою жиру.
«Часте дробове харчування» є доречним у випадках мальнутриції (стану, який є наслідком недостатнього надходження або засвоєння харчових речовин).
7. «Номерні дієтичні столи (за Певзнером) усе ще слід призначати людям із захворюваннями різних органів і систем».
Можливо, сто років тому ноу-хау Певзнера було своєчасним і можна навіть припустити — ефективним. Але вже після Другої світової війни обмежувальні дієти були майже повністю виключені з лікувального процесу в країнах Західної Європи та Північної Америки.
Дієтичні столи ніколи не досліджували відповідно до принципів доказової медицини, не враховують можливостей сучасної фармакологічної терапії. Вони засновані на абсурдних твердженнях та виключеннях і в більшості випадків люди їх не дотримуються.
