Якщо вас «на рівному місці» стало систематично нудити й при цьому болить лівий бік, варто згадати про дивертикуліт — запалення в кишечнику, ризик розвитку якого суттєво зростає після 50-ти. «Порадниця» з’ясувала, в чому особливість цього захворювання, через що воно виникає та як лікується.
ПЕНСІОНЕРИ — У ГРУПІ РИЗИКУ
— Дивертикулярна хвороба товстої кишки — це хронічна патологія, при якій у стінці кишечника утворюються грижоподібні випинання (дивертикули), що виступають крізь м’язовий шар, — розповідає гастроентеролог-ендоскопіст вищої категорії Лариса ПРИПІЧЕНКО.
— Розмір утворень може бути від 5 до 10 мм, найчастіше вони уражують сигмоподібний відділ товстого кишечника. Це пов’язано з його особливостями: великою кількістю вигинів, меншим діаметром кишки та її резервуарною функцією.
Дивертикулярна хвороба буває вродженою (рідко) та набутою. Також вона поділяється на дивертикульоз (наявність множинних дивертикулів у кишечнику) та дивертикуліт (запалення цих випинань).
Патологію також називають хворобою пенсіонерів, оскільки ризик її розвитку істотно зростає з віком. При цьому літні чоловіки хворіють на дивертикуліт частіше за жінок.
ЧОМУ РОЗВИВАЄТЬСЯ
За словами лікаря, причини розвитку недуги до кінця не вивчені, але останніми роками медики відзначають помітне збільшення числа пацієнтів із дивертикулярною хворобою. Це пояснюється демографічним старінням населення, малорухливим способом життя, недостатнім вживанням рослинної клітковини, а також поширеністю патологій ШКТ: гастритів, панкреатитів, виразкової та жовчнокам’яної хвороб.
Також одна з можливих причин виникнення дивертикульозу — порушення моторики товстої кишки, що супроводжується підвищенням тиску в ній. Цьому сприяють зайва вага, часті закрепи чи проноси, метеоризм, грижі передньої черевної стінки, дефіцит вітамінів в організмі та запальні процеси в кишечнику. Також відіграє роль набута (вікова) або вроджена слабкість сполучної тканини — про це свідчить часте поєднання дивертикульозу з варикозним розширенням вен, плоскостопістю, гемороєм, грижами.
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
Близько третини випадків дивертикулярної хвороби кишечника протікає безсимптомно, її випадково виявляють при колоноскопії чи комп’ютерній томографії, призначених за іншими показаннями. Здебільшого безсимптомний перебіг характерний для вродженої форми захворювання та ранніх стадій набутої.
Але якщо дивертикули досягають великих розмірів чи розвивається запалення, пацієнта можуть турбувати здуття живота, дискомфорт у кишечнику, нудота, блювання, відрижка, порушення випорожнень. Також для хвороби характерні ниючі або переймоподібні болі в лівій частині живота.
Прогресування захворювання здатне призвести до запальних процесів у кишечнику, кишкових кровотеч, утворення спайок і свищів, кишкової непрохідності.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— У разі підозри на дивертикулярну хворобу застосовують ендоскопічні методи діагностики — колоноскопію або ректороманоскопію, що дозволяють провести візуальний огляд слизової оболонки прямої кишки, — каже Лариса Припіченко. — Також лікар (гастроентеролог чи проктолог) може призначити рентген з контрастом (іригоскопію), УЗД, КТ, аналіз калу на копрограму, загальні аналізи сечі та крові.
При діагностиці важливо виключити інші захворювання зі схожими симптомами: синдром подразненого кишечника, апендицит, хворобу Крона, запалення органів малого таза в жінок.
Лікування дивертикулярної хвороби призначають індивідуально. У безсимптомних і неускладнених випадках достатньо дотримання рідкої дієти, прийому препаратів для покращення моторики кишечника, за необхідності — спазмолітиків і антибіотиків. При ризику виникнення ускладнень показано черезшкірне дренування або хірургічне втручання.
Для профілактики виникнення дивертикульозу та дивертикуліту потрібно вживати більше клітковини, не допускати закрепів, бути фізично активним і контролювати свою вагу.
Ірина КАДЧЕНКО.
