Зазвичай сезоном кавунів уважають серпень, проте вже з липня їх масово продають на українських ринках. Дехто з покупців і в серпні обходить смугасті ягоди стороною — побоюється отруєнь. Як обрати «правильний» кавун та убезпечити себе від гастрономічних неприємностей? — дізнавалися у фахівців.
У Держпродспоживслужбі традиційно не радять купувати баштанні «при дорозі», у нелегальних ятках чи на стихійних базарах. Такі «смугастики» можуть всотати чималу кількість свинцю та решти важких металів, якими насичує повітря автомобільний транспорт. Що більшою буде відстань між дорогою та ятками з кавунами, то краще. Місце торгівлі має перебувати під навісом, а кавуни — розкладені на товарних лотках.
Іноді на стихійних базарах товар лежить у відверто антисанітарних умовах, просто на розпеченому асфальті, від чого його якість теж не покращується. Дізнатися про походження цих кавунів практично неможливо: навряд чи хтось із реалізаторів покаже вам документи на товар. А вже про те, чи миє руки продавець, який півдоби тупцює біля вкритого пилюкою прилавка, навіть думати не хочеться… Натомість на офіційних ринках можна бути впевненим хоча б в одному: там є вода і засоби, необхідні для санітарної обробки рук.
З огляду на боротьбу з коронавірусом нагляд за організацією роботи базарів посилили. Втім, і тут можна натрапити на неприємні гастрономічні сюрпризи, тож втрачати пильність не варто. Адже кавуном можна не тільки поласувати, а й отруїтися. Такі неприємності трапляються через високий вміст нітратів у смугастій ягоді, «перегодованій» хімічними добривами. В недозрілих овочах вміст нітратів у 2–3 рази вищий, ніж у стиглих. Їх надмірна кількість, потрапивши до організму людини разом із іншими харчовими продуктами, спричиняє тяжке отруєння, особливо небезпечне для дітей і вагітних жінок.
Продавці запевняють, що через зміни клімату баштанні швидко дозрівають без додаткової «хімії», проте візьміть собі за правило не вірити їм на слово. Кожен запевнятиме, що його товар — найбезпечніший. Щоб переконатися у цьому, вимагайте показати висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, яка зобов’язана перевіряти баштанні на вміст нітратів.
Допустимий рівень нітратів у кавунах — 60 міліграмів на кілограм. Як повідомили у Держпродспоживслужбі, в разі перевищення цієї норми партію кавунів не допускають до продажу.
Досвідчений споживач знає, як перевірити якість кавуна «на око». Смугастик з надмірним вмістом нітратів «викаже» себе під час нехитрого побутового випробування. Якщо м’якоть кавуна дрібно порізати чи зім’яти, занурити у склянку з водою та збовтати, вода стане каламутною. Якщо при цьому вона набула рожевого чи червоного кольору — у кавуні забагато нітратів.
Визначити якість солодкого товару допоможе й ніж. Розріжте кавун і придивіться: якщо зріз надто гладенький і навіть глянцевий, це свідчить про надмірну кількість нітратів. У якісного поверхня зрізу має бути крупинчастою, немов посипаною цукром. Якщо м’якоть бліда та з товстими жовтуватими прожилками — це теж ознака «нітратної» ягоди.
Володарі музичного слуху для початку можуть постукати по кавунові (доки він ще цілий): якщо звук глухий, немов б’єте по трохи спущеному м’ячу, значить, у кавуні забагато нітратів.
Окремо експерти звертають увагу на те, що не варто купувати кавуни з тріщинами або взагалі розрізані навпіл і прикриті плівкою. Шкірка «збільшує» їм термін зберігання і надійно захищає від пилу. А через відкриту поверхню на солодку м’якоть разом із брудом можуть потрапити хвороботворні бактерії. До речі, перед розрізанням кавуна навіть у домашніх умовах експерти радять мити його з милом.
Інна ПОЛЯНСЬКА.
Довідково
М’якоть кавуна на 92–95 відсотків складається з води, містить незначну кількість клітковини, вітамін С, червоні пігменти каротиноїди та лікопен, амінокислоти аргінін і цитрулін. У кавунах присутні в невеликій кількості 19 вітамінів та 11 мінералів, близько 4–6 відсотків цукрів: глюкози, фруктози й цукрози.
