Соціальний працівник може:
1) готувати їжу вдома, годувати, доставляти гарячі обіди з їдалень, кафе, інших закладів;
2) купувати та доставляти товари за кошти громадян, яких обслуговує (це можуть бути книги, газети та журнали, медикаменти тощо);
3) викликати лікаря або надавати допомогу під час періодичних медоглядів і госпіталізації; він також відвідує хворих у закладах охорони здоров’я, організовує консультації лікарів та інших спеціалістів;
4) допомагати у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, дрібному ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом;
5) оформлювати документи для отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, вносити платежі;
6) читати пресу;
7) допомагати з обробкою присадибних ділянок (площу обробки визначають разом із місцевим органом виконавчої влади, але не більше 0,02 га);
8) оформлювати документи на санаторно-курортне лікування, влаштовувати до будинку-інтернату, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни та праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів;
9) допомагати знаходити технічні та інші засоби реабілітації;
10) замовляти та контролювати послуги підприємств торгівлі, ресторанного господарства, побуту, зв’язку, служб ЖКГ, закладів культури, сільськогосподарських підприємств тощо;
11) створювати умови для посильної праці або трудової терапії вдома;
12) вирішувати питання в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях за дорученням замовника.
Соціальні послуги можуть надавати не тільки державні чи комунальні установи, а й недержавні — наприклад, громадські чи благодійні організації. Щоб подати заяву на отримання державних послуг, потрібно знайти найближчий Територіальний центр соціального обслуговування.