Рибні пресерви — це попередньо законсервована кухонною сіллю або обсмажена в олії риба, — пояснює технолог Марія БУШКО. — Її кладуть у банки, заливають спеціальним соусом-заливкою з прянощами і герметично закривають, не піддаючи стерилізації, тому пресерви менше зберігаються, ніж консерви. Пресерви зберігають за температури від мінус 8 до 0 градусів.
Головний складник пресервів — риба. Залежно від виду вони містять від 6 до 12% cолі. Зазвичай пресерви виготовляють із оселедця, мойви, сайри, сардинели, скумбрії. Для поліпшення смаку додають спеції, деякі з них мають ще й бактерицидні властивості, тож дають змогу подовжити термін придатності. При виробництві пресервів використовують соняшникову, оливкову, кукурудзяну, гірчичну, арахісову, соєву та інші олії, а також різноманітні соуси (зокрема томатний), оцтову кислоту, легкі алкогольні напої. Кожен виробник прагне винайти власний рецепт, тому в пресерви додають дедалі більше інгредієнтів. Важливо, щоб підприємство не порушувало технологічний процес, перевіряло якість сировини, дотримувалося санітарних норм виготовлення продукції і не додавало у вироби барвники. На превеликий жаль, на наших ринках трапляються фарбовані пресерви, без дати виготовлення й терміну реалізації тощо. Крім того, в багатьох магазинах пресерви неправильно зберігають, що призводить до погіршення смаку, а іноді до непридатності продукту до вживання.
Вибираючи пресерви, треба уважно вивчати інформацію на упаковці. Якщо не вказано виробника чи затерто термін придатності та реалізації — краще не купуйте. Звертайте увагу й на колір. За найменшого сумніву в якості не споживайте пресерви.
Звісно, оселедець треба чистити, а пресерви — це шматочки філе риби. Проте солену рибину можна й понюхати, й покуштувати, а пресерви запаковані, тож оцінити їх якість можна лише «на око». Недобросовісні продавці можуть виправляти дати виготовлення й реалізації товару.
Підтвердити якість продуктів харчування можуть відповідні документи. Якщо їх немає, відмовтеся від придбання товару.
