Якщо людина потребує постійного обслуговування та підтримки, але не має рідних, котрі могли б їй допомогти, вона може укласти договір довічного утримання. Однак важливо уважно підійти до вибору утримувача і детально обговорити всі умови договору. На що треба звернути увагу, роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Деталі угоди
Договір довічного утримання (догляду) — це угода, за якою одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) майно, наприклад, квартиру чи будинок, у власність. Натомість набувач зобов’язується довічно забезпечувати відчужувача необхідним доглядом і матеріальною підтримкою.
Відчужувачем може бути людина незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем, своєю чергою, може бути як фізична, так і юридична особа. У випадку, коли набувач — фізична особа, вона має бути дієздатною та повнолітньою.
Такий договір укладають у письмовій формі та засвідчують у нотаріуса. Без цього він не матиме юридичної сили.
Що може бути предметом договору:
- житловий будинок або його частина, квартира або її частина;
- інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення тощо);
- рухоме майно, що має значну цінність (транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва тощо).
На що звернути увагу перед підписанням
- Предмет договору. У договорі має бути точний опис майна, що передається (адреса, площа, технічний стан).
- Умови догляду. Потрібно чітко прописати обов’язки набувача, яку саме допомогу він має надавати, як часто, в якій формі тощо. Наприклад: доставляння продуктів, оплата комунальних послуг, прибирання, забезпечення медичного обслуговування.
- Право користування майном. Наприклад, якщо йдеться про квартиру чи будинок, у договорі слід визначити ту частину помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Коли право власності на майно переходить до набувача
Із моменту нотаріального посвідчення договору довічного утримання. Однак якщо йдеться про нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, то право власності на нього виникає з дня такої реєстрації.
Водночас право розпоряджатися цим майном виникає тільки після смерті відчужувача. Тож, хоч майно і перебуває у власності набувача, він не може його продати, обміняти, подарувати, передати в заставу тощо.
Чи можуть бути внесені зміни
Так. Зокрема сторони можуть домовитися про заміну майна, яке було передано за договором, на щось інше. В цьому випадку може бути переглянутий і обсяг обов’язків набувача. Або, якщо набувач не може продовжувати виконання своїх обов’язків, можна домовитися про передачу таких обов’язків іншій людині.
У разі смерті набувача — фізичної особи, її обов’язки переходять до спадкоємців. Якщо спадкоємців немає, або всі відмовились від спадщини — договір довічного утримання припиняється, а майно повертається відчужувачу.
У випадку припинення набувача — юридичної особи, її обов’язки переходять до юридичних осіб — правонаступників.
Коли припиняється дія договору
Зі смертю відчужувача.
Варто зауважити, що набувач має поховати відчужувача, навіть якщо це не було передбачено договором.
У яких випадках може бути розірваний
Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу:
- відчужувача або третьої особи, на користь якої був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
- набувача.
Якщо розірвання договору відбувається з причини невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків — відчужувач має право вимагати повернення свого майна, при цьому витрати, понесені набувачем за договором, поверненню не підлягають.
У тому випадку, коли розірвання договору відбувається через неможливість його виконання набувачем з істотних причин, суд, залежно від обставин, може залишити за набувачем частину майна, визначеного договором, залежно від строку належного виконання договору.
Проконсультуватися з фахівцями безоплатної правничої допомоги можна за номером 0 800 213 103.
