Кішка — найпопулярніша в світі домашня тварина і, за іронією долі, — чи не найпоширеніше джерело алергенів (частіше алергічну реакцію спричиняють лише пилові кліщі). «Порадниця» з’ясувала, як лікувати алергію на кішок, та чи можна вжитися з пухнастиком, якщо у вас є схильність до хвороби.
СТРАЖДАЄ КОЖЕН ЧЕТВЕРТИЙ
— Алергія на кішок — дуже поширена проблема, від неї страждають не менше 10 відсотків дорослих і близько 15 відсотків дітей та підлітків, — розповідає лікар-терапевт вищої категорії Сніжана ЛЯШУК. — Причому за останні 20 років кількість хворих зросла майже вдвічі, й ця тенденція посилюється.
Причиною алергічних реакцій зазвичай вважають котячу шерсть, але це не зовсім так. Головний винуватець — це особливий білок Fel d1 (так званий котячий протеїн), присутній на шкірі тварин, у їхній слині, сечі та секреті сальних залоз. Постійно вилизуючись, коти залишають цей компонент на своїй шерсті, а вона своєю чергою потрапляє на всі поверхні в будинку. Ба більше, сліди алергенного білка зберігаються в приміщенні, навіть якщо пухнастик не живе там уже кілька місяців.
Імунна система деяких людей сприймає котячий протеїн як небезпечну та шкідливу для організму речовину, намагаючись її знищити. У результаті в кров викидається гістамін, і з’являються симптоми алергії. Причини такої реакції до кінця не вивчені, вважають, що в основі її виникнення лежить спадкова схильність.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
За словами лікарки, алергія на кішок проявляється різними симптомами, які можуть бути поодинокими чи комплексними, ледь помітними чи яскраво вираженими. Реакція здатна виникати відразу після контакту з алергеном і через деякий час. Найчастіше це закладеність носа та нежить, кашель, задишка, часте чхання, свербіж і печіння в носоглотці, а також почервоніння очей та сльозотеча. Якщо відбувся безпосередній контакт алергену (слина, сеча, шерсть тварини) зі шкірою, на ділянці, що постраждала, часто виникають висипання, почервоніння, печіння, подразнення, сухість. При потраплянні алергену до шлунка, що нерідко стається в дітей, може турбувати біль у животі, нудота, блювання.
При тривалому постійному контакті з алергеном, відсутності лікування та заходів профілактики погіршується самопочуття людини загалом — з’являються підвищена стомлюваність, дратівливість, головний біль.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Існує два способи визначення причини алергії — за допомогою аналізу крові та шляхом проведення шкірних проб. Шкірні тести можуть бути поверхневими (нанесення алергену на подряпану шкіру) або ін’єкційними (введення його під шкіру). Процедури проводять під контролем лікаря-алерголога, який спостерігає за станом пацієнта. Реакція на шкірі проявляється приблизно через 30 хв. після початку тесту. До аналізу крові вдаються, коли вік чи стан здоров’я людини не дозволяють проводити шкірні проби, результату доведеться почекати кілька днів.
Методи лікування алергії на котів збігаються з терапією інших видів алергічних реакцій. По-перше, рекомендується повністю виключити контакт з алергеном. Але якщо ви змушені «зустрічатися» з кішкою та її слідами в гостях, у сусідів чи родичів, для усунення симптомів застосовують антигістамінні препарати, протинабрякові й протизапальні засоби у вигляді таблеток, крапель для носа та очей, назальних спреїв.
Також можливий курс алерген-специфічної імунотерапії, яка передбачає введення мінімальної дози алергену (білка тварини) в організм людини протягом тривалого часу. В результаті імунна система звикає до алергену, симптоми алергії стають менш вираженими та настає тривала ремісія.
Також медики радять алергікам перейти на правильне харчування, відмовитися від шкідливих звичок і регулярно займатися спортом, щоб зміцнити імунітет.
ПРОСТО, АЛЕ ЕФЕКТИВНО
Якщо ж у вашому домі вже є кішка, а у вас чи в когось із домочадців несподівано виникли симптоми алергії, зменшити їх і не допустити загострень допоможуть такі заходи:
✔ приберіть із будинку щільні штори, килими, пледи, підстилки, м’які іграшки та інші речі, здатні накопичувати пил і шерсть;
✔ мінімум двічі на тиждень робіть вологе прибирання квартири;
✔ регулярно (кілька разів на день) провітрюйте всі кімнати;
✔ намагайтеся менше гладити кішку, не цілуйте її, частіше мийте руки з милом;
✔ не залишайте в доступному для тварини місці свій одяг і особисті речі;
✔ регулярно купайте та вичісуйте кішку;
✔ замініть відкритий котячий лоток на закритий;
✔ якщо є можливість, купіть мийку повітря, яка очистить і зволожить його.
Хороша новина полягає в тому, що багато лікарів вважають: якщо симптоми алергії виражені не яскраво, при спільному проживанні з домашнім улюбленцем організм може самостійно звикнути до постійної присутності алергену та припинити на нього реагувати.
Ірина КАДЧЕНКО.