Хмельничанка Ніна БАБІЙЧУК завжди з хорошими врожаями картоплі. Втім, каже господиня, важливо не лише виростити, а й зберегти врожай. На поле вибирати картоплю виходить лише в суху теплу погоду.
Копати, каже, краще вилами, тоді менше буде порубаних картоплин. Вила встромляє на 30 см далі від основного стебла. І ще радить під час копання відкладати на насіння, беручи бульби від найврожайніших кущів. Викопану картоплю кілька годин просушує на відкритому повітрі просто на грядках. Довше не потрібно: шкірочка на сонці може отримати опік. Після цього господиня очищує її від ґрунту, що прилип (після підсушування земля відстає від бульб легше, ніж одразу після викопування). Зіпсовані та розрубані одразу відкладає — таку продукцію споживатимуть найпершою. Потім упродовж 10 днів Ніна Леонідівна тримає врожай у темному прохолодному приміщенні (13—18 градусів) розсипаним на підлозі — на «карантині». За цей час на бульбах загрубіє шкірочка та затягнуться порізи, цукор перейде в крохмаль, і смак картоплі поліпшиться. Але найголовніше — після викопування вона активно виділяє вологу, і якщо відразу закласти на зберігання, вже незабаром почне гнити. Якщо ж копати картоплю доводиться в прохолодну погоду, сушити її треба довше 10 днів. Після цього, каже господиня, врожай треба ще раз ретельно оглянути. Перебирати бульби слід обережно, максимально намагаючись не пошкодити. Відкладає окремо пошкоджені, окремо — на посадку, і найбільшу кількість — для споживання узимку.
Погріб її чоловік Микола перед закладанням урожаю дезінфікує: у 10 л води розбавляє 2,5—3 кг свіжогашеного вапна та 100 г мідного купоросу, а потім добре провітрює приміщення.
Є в Ніни Леонідівни ще один секрет: під час закладання на зберігання обпудрює бульби деревним попелом, додаючи до нього сушені листочки горобини.
