Бальзам «Зірочка» — це радянський медичний спадок зі специфічним душком, баночку з яким ще й неможливо нормально відкрити. Кому з нас не мастила ним бабуся чи мама скроні від головного болю? А під носом? Памʼятаєте запах? У радянські часи медицина мала багато недоліків, тому популярними ставали засоби самолікування. Їх люди наділяли магічними властивостями, особливо якщо це щось «натуральне», «без хімії».
Таким став бальзам «Зірочка». Розроблений у Вʼєтнамі в 1954 році та розтиражований на весь срср. Копійчану мазь із чудодійним ароматом застосовували з метою лікування майже всього — і від мігрені, болю суглобів, спини та хвороб шкіри, укусів, для профілактики вірусних інфекцій…
Бальзам зроблений на основі вазеліну, до його складу входять ланолін, камфора та пахучі ефірні олії.
Він аж ніяк не лікує головний біль і не проникає в голову чи кровотік, якщо намастите ним скроні. Ефірні олії не мають чудодійних властивостей, це просто приємний аромат.
Цей бальзам не перешкоджає інфікуванню вірусами та не є профілактикою інфекцій. Ну як можуть олія та вазелін мати противірусні властивості?!.
Він абсолютно не лікує шкіру, максимум — помʼякшить п’ятки або загрубілості, але обʼєму явно замало, щоб використовувати для шкіри.
«Зірочка» не лікує суглоби, болі у спині, бо, по-перше, мазь не проникає глибоко в тканини, а по-друге, не має у своєму складі діючих лікувальних речовин.
Чому ж тоді декому стає легше після «Зірочки»?
Бо вона — знахідка для любителів самолікування, тривожних людей зі схильністю до самонавіювання. Бальзам має специфічний «лікарський» запах, і вони щиро вірять, що їх лікує. Тому при хворобах, які й самі собою минають чи спровоковані тривогою, стресом, дійсно може ставати легше, але лише за рахунок ефекту плацебо.
Викиньте «Зірочку» зі своїх аптечок, дайте почитати своїм мамам і бабусям цю статтю. Нехай «Зірочка» кане в небуття, як і все радянське.
Катерина БАКІКО, лікар-дерматолог.
