Морква не терпить загущення. Проріджування забезпечує кожній морквині достатньо світла та місця для розростання. Також поліпшує циркуляцію повітря навколо коренеплодів, що знижує ризик розвитку гнилей та інших хвороб.
А окрім того, проріджені рослини легше збирати, оскільки коренеплоди не перекривають один одного. Тож проріджують грядки з морквою щонайменше двічі протягом сезону.
У фазі перших листків рослини в рядку залишають через 1–2 см. А при досягненні коренеплодами товщини 1–1,5 см — через 3–5 см. Дехто робить ще й третє проріджування, залишаючи відстань у ряду 6–8 см. Одночасно з проріджуванням моркву злегка підгортають.
Морква любить підживлення. Після проріджувань на кв.м посіву вносять по 20–25 г аміачної селітри і хлористого калію та 30–40 г суперфосфату, розведених у 10 л води. Підживлюють по зволоженому ґрунту.
Протягом сезону морква потребує й рясних поливів. Скорочують їх до мінімуму лише наприкінці сезону. Також не допускають утворення ґрунтової кірки. Для цього грядки регулярно розпушують із одночасним видаленням бур’янів.
Моркву висівають протягом усього червня. Їй можна відвести місце після зеленої цибулі, редиски, шпинату, салату. Коренеплоди літньої посадки закладають на зимове зберігання.
