Це спільна відповідальність комунальних і приватних медичних закладів, наголошують у МОЗ. Електронна система охорони здоров’я — це єдиний цифровий простір, де формується історія здоров’я кожного пацієнта. До неї підключені і державні, і комунальні та приватні медзаклади — всі мають рівний доступ та обов’язки щодо використання можливостей системи.
Приватні медзаклади відповідно до ліцензійних вимог зокрема мають:
— формувати медвисновки про народження та тимчасову непрацездатність (для е-Лікарняних);
— виписувати е-Рецепти на ліки, для яких такі рецепти є обов’язковими, та е-Запити на медвироби, що підлягають реімбурсації;
— вносити медзаписи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медвисновки та е-Рецепти;
— фіксувати медзаписи щодо надання послуг у рамках Програми медгарантій;
— формувати е-Направлення, у т.ч. для проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
— фіксувати результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до індивідуального реабілітаційного плану.
В електронному медичному записі фіксується:
— інформація про звернення, прийом і результати огляду;
— анамнез життя та хвороби;
— результати лабораторних та інструментальних досліджень;
— встановлений діагноз, призначене лікування, рекомендації.
Чим більше даних вносить заклад, тим повнішою є медична історія пацієнта. Це дозволяє лікарю бачити цілісну картину стану здоров’я, а пацієнту — не зберігати десятки паперових виписок.
При цьому скеровувати пацієнта до іншого фахівця чи на рівень первинної медичної допомоги виключно для створення е-Рецепта, е-Направлення чи МВТН є неправомірним і створює додаткові незручності як для лікарів, так і для пацієнтів.
Якщо ви дізналися, що лікар не вніс ваші записи в ЕСОЗ, можете звернутися до керівництва медичного закладу та повідомити про порушення.
